«До нас у лікарню привозили обгорілих хлопців-ліквідаторів, радіація з них пихтіла»: у Переяславі вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи

Рівно 38 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найстрашніша в історії ядерної енергетики. У Переяславі вшанували людей, які ціною власного життя і здоров’я захищали світ від атомного лиха, повідомляє Proslav.

«До нас у лікарню привозили обгорілих хлопців-ліквідаторів, радіація з них пихтіла»: у Переяславі вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи

Мітинг-реквієм біля пам’ятного знаку на честь героїв-ліквідаторів розпочали хвилиною мовчання. Настоятель Храму Святого рівноапостольного князя Володимира Великого Іван Будняк звершив заупокійну службу за загиблими внаслідок Чорнобильської катастрофи.

«До нас у лікарню привозили обгорілих хлопців-ліквідаторів, радіація з них пихтіла»: у Переяславі вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи

– У мирний час Україна втратила частину своєї території, яка стала непридатною для проживання, а також тисячі людських життів, яких вбив і вбиває досі нібито мирний атом. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 тисяч ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Багато з них померли від променевої хвороби та онкологічних захворювань упродовж наступних років, – сказала ведуча заходу Влада Черненко.

Переяславець Юрій Білецький прийшов на мітинг-реквієм зі своїми колегами. У 1986 році вони разом працювали водіями у переяславському автопарку. 2 травня радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення і їх відрядили у зону екологічної катастрофи.

– У перші тижні ми вивозили населення автобусами, а далі, коли закрили 30-кілометрову зону навколо АЕС, працювали там вахтовим методом по два тижні – підвозили до станції працівників, – згадує Юрій Петрович.

Чоловік каже, що радіацію в повітрі відчували по-різному: у нього – сильно боліла голова, в когось із напарників першіло в горлі. Із захисного спорядження на них були лише маски-«пелюстки».

– Що таке радіація, ми усвідомлювали, бо всі служили в армії, нам там пояснювали. Зараз, звичайно, відчуваємо її вплив на здоров’я, – каже пан Юрій.

Тетяна Онищук на момент аварії на ЧАЕС працювала медсестрою у Поліській районній лікарні. Тоді вона, як і всі інші ліквідатори, здійснила подвиг, рятуючи постраждалих, не жаліючи себе.

В її житті Чорнобиль залишив глибокий слід – проблеми зі здоров’ям і болючі спогади.

– Я пам’ятаю, як до нас у стаціонар почали привозити обгорілих хлопців-ліквідаторів. Вони лежали за плівками, страшно обгорілі, радіація з них пихтіла… Ми їх обслуговували. У звичайних халатах, масках. Деякі чоловіки-медики почали стригтися наголо. Ми мили й вивозили дітей з 30-кілометрової зони. Страху не було, ми просто мали спасати людей. З усієї України приїжджали лікарі, медсестри, лаборанти. Може, ми й не усвідомлювали, що відбувається – були молоді. Мені тоді було 30 років.

До Переяслава пані Тетяна переїхала у 1991 році. Вона й надалі допомагала людям, працюючи вже у місцевій лікарні.

«До нас у лікарню привозили обгорілих хлопців-ліквідаторів, радіація з них пихтіла»: у Переяславі вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи

Міський голова Вячеслав Саулко звернувся до чорнобильських переселенців, які були змушені покинути свою малу батьківщину після трагедії і вже багато років Переяславщина – їхній рідний край:

– Для людей, які покинули свої оселі, Переяслав став другим домом, але ніколи ваше серце не забуде рідних місць. Багато людей відчули на собі вплив радіації, переносять важкі хвороби. Наш обов’язок – допомагати вам, чим можемо. Звертаюся до українців – підтримуймо одне одного. І пам’ятаймо героїв, які звершили подвиг, рятуючи людство у тому пеклі.

«До нас у лікарню привозили обгорілих хлопців-ліквідаторів, радіація з них пихтіла»: у Переяславі вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи

Орденом «Герой Чорнобиля» та подякою від ВГОі «Союз. Чорнобиль. Україна»  Вячеслав Саулко і голова Бориспільської РВА Руслан Дяченко нагородили голову Переяславської міської ВГОі «Союз. Чорнобиль. Україна» Миколу Кураченка. Його заступниці Олені Ігнатюк вручили орден «Чорнобильський хрест».

Микола Кураченко упродовж десяти років очолює переяславську організацію «Союз Чорнобиль України», яка опікується забезпеченням потреб чорнобильців у місті:

– Ми вже пенсійного віку, кожного року членів організації все менше. Ми з Оленою Олександрівною згуртували 328 людей. У нас працює рада, щомісяця ми проводимо засідання, обговорюємо нагальні питання, – сказав Микола Миколайович.

Олена Ігнатюк висловила подяку Вячеславу Саулку за премії двадцятьом членам міської ВГОі «Союз. Чорнобиль. Україна» у розмірі тисяча гривень. Ще двадцятьох членів відзначили преміями по 300 гривень коштом організації.

Грамотами та подяками за активну громадську позицію Микола Миколайович і Олена Олександрівна відзначили Віктора Галінського, Оксану Строменко, Аллу Губську, Анатолія Торбу, Сергія Голубенка, Федора Глюзу, Валентину Данильченко, Надію Скрипченко, Миколу Горового, Василя Губу.

У виконанні Ганни Ляч пролунала пісня «Шлях додому». А вихованці студії конферансу «Акцент» Переяславського Центру культури й мистецтв показали зворушливу інсценівку «Атомна русалка».

Цього ж дня у Переяславі вшанували пам’ять героїв-пожежників, які першими відчайдушно ринули у смертельно гаряче горнило Чорнобиля. До пам’ятного обеліску Володимиру Правику в мікрорайоні Трубайлівка поклали квіти.

Дивіться за посиланням ТОП-5 фільмів про братерство, героїзм, самопожертву, відданість та боротьбу за свободу.

Exit mobile version