Дитинство у Переяславі, таємне одруження з ученицею, світове визнання: до 166-річчя Шолом-Алейхема відкрили виставку

У бібліотеці запрацювала художньо-документальна виставка «Гортаючи сторінки Шолом-Алейхема» до 166-річчя від дня народження класика єврейської літератури, повідомляє Proslav. Всесвітньо відомий письменник і драматург побачив світ у Переяславі. Під час відкриття виставки розповідали про його непросте дитинство, щасливе кохання, появу псевдоніма та смерть на чужині.

Дитинство у Переяславі, таємне одруження з ученицею, світове визнання: до 166-річчя Шолом-Алейхема відкрили виставку

Дитячі роки у Переяславі

Більшу частину матеріалів для виставки надала Ніна Захарчук, яка 27 років працювала завідувачкою музею Шолом-Алейхема в НІЕЗ «Переяслав». Вона нагадала присутнім його біографію. Отже, 2 березня 1859 року в Переяславі у родині дрібного крамаря Нохума Рабиновича народився син Соломон.

– Дитячі роки Соломона не були безтурботними. Коли хлопчику було 13 років, містом пройшла епідемія холери, від якої померла його мати. Батько, залишившись з шістьма дітьми, одружився вдруге, але мачуха не змогла прийняти чужих дітей – била й сварила їх. Найбільше від неї потерпав малий Соломон. Одного разу він записав усі її лайки і створив свій перший літературний твір – «Лексикон мачухи». Усі читали його й сміялися, а Шолом розумів, що боротися зі злом можна силою сміху. Цю зброю він проніс через все своє творче життя, – розповіла Ніна Олександрівна.

Таємне одруження з ученицею

У 1873-1876 роках Шолом-Алейхем навчався у переяславському повітовому училищі, що було незвичним для євреїв того часу, оскільки викладання велося російською мовою, зазначає Ніна Олександрівна. Попри труднощі, він закінчив навчання з відзнакою, що дозволило йому працювати домашнім учителем.

Шолом влаштувався працювати до маєтку багатого єврейського магната-орендатора Лоєва в Софіївці, як приватний учитель його дочки Ольги (Годеле). Дізнавшись про їхнє кохання, батько вирядив Шолома з дому та, попри його спротив, вони таємно одружилися.

– Це особливо цікава сторінка життя Шолом-Алейхема, відвідувачі музею завжди залюбки слухали історію їхнього кохання, – сказала Ніна Олександрівна. – Ольга була першою читачкою, критиком і натхненницею його творів. Разом вони прожили 30 років, наче 30 щасливих днів.

Далі гості виставки переглянули документальний фільм про те, як Соломон Рабинович знайшов своє кохання в учительських мандрах й одружився зі своєю ученицею, таємно викравши її з батьківського дому.

Шолом Алейхем. Історія таємного одруження єврейського письменника / ГРА ДОЛІ

Шолом-Алейхем – «Мир Вам!»

За порадою дружини, свої перші публікації у єврейській періодиці письменник підписував ініціалами «Ш.-А.». У 1883 році вийшли друком на мові ідиш повість «Два камені» та оповідання «Вибори», під якими він уперше підписався Шолом-Алейхем (єврейське вітання «Мир Вам!»). З-під пера Шолом-Алейхема за його життя вийшли десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей, оповідань, статей.

Його твори перекладені на 73 мови світу. ЮНЕСКО внесла Шолома-Алейхема в перелік 20 письменників, що вплинули на розвиток світової літератури.

Кохана Ольга народила Шолом-Алейхему шістьох дітей. Родина була дружна – у ній панував культ батька. Він був для дітей і добрим ангелом-охоронцем, і не заплющував очей на їхні вади – з недоліками у поведінці боровся… сміхом.

– Їхні діти згадували, що мама закінчила курси дантистів й пішла працювати за фахом. І батько придумав такий рекламний хід: змушував їх сидіти у черзі до кабінету, напхавши в рота вати й зображаючи зубний біль, щоб потім на очах у інших пацієнтів вийти від матері-дантиста радісними й щасливими, – усміхається Ніна Олександрівна.

За життя обминав число 13, але помер тринадцятого

Непросто складалася доля Шолом-Алейхема. Деякий час він жив у Білій Церкві, потім перебрався до Києва. Але 1905 року після єврейських погромів, влаштованих чорносотенцями, змушений був виїхати з Києва до Львова, а далі пустився в мандри Європою. Застуда спричинила тяжку хворобу легень письменника, лікуватися він поїхав до Італії, а потім до Швейцарії. 1915 року переїхав до Нью-Йорка (США).

– Він казав: «У Америці не живуть, в Америці рятуються». Передчуваючи лихе, Шолом-Алейхем написав заповіт, у якому просив, щоб його поховали на рідній землі, у Києві, біля батька. До останніх днів продовжував роботу над творами «З ярмарку»  та  «Хлопчик Мотл», які особливо цікаві для нас, бо написані про Переяслав і переяславців. Але вони так і залишилися незакінченими. Повість «З ярмарку» він присвятив своїм дітям, назвавши її «творінням своїх творінь», «книгою книг», «піснею над піснями своєї душі».

Шолом-Алейхем помер 13 травня 1916 року.

– До речі, Шолом-Алейхем був забобонним і панічно обминав число 13. Навіть сторінки рукописів нумерував: 12, 12 А, 14… Але долі не обминеш, – зазначила музейниця.

«Хай мене поховають там, де покояться прості євреї»

Його поховали на Бруклінському кладовищі в Нью-Йорку. Передбачалося, що після закінчення Першої світової війни його тіло перевезуть до Києва, але через п’ять років прах Шолом-Алейхема перевезли на інше кладовище і поховали між простих людей, як він наказував у своєму заповіті:

«Де б я не помер, нехай мене поховають не серед аристократів, багатіїв і знаті. Хай мене поховають там, де покояться прості євреї-робітники, справжній народ, аби пам’ятник, що його потім поставлять на моїй могилі, прикрасив прості могили навколо мене, а прості могили щоб прикрашали мій пам’ятник, як простий чесний народ за мого життя прикрашав свого народного письменника».

«Ви не смійтеся, музей буде, бо це наш земляк»

Ніна Олександрівна розповіла про історію створення музею Шолом-Алейхема. На його відкритті наполіг Михайло Сікорський, засновник заповідника «Переяслав»:

– Михайло Іванович звертався у Спілку письменників і у вищі органи, але його відмовляли. Мовляв, у нас стільки письменників і не всім існують музеї. Але Михайло Іванович сказав: «Ви не смійтеся, музей буде, бо це наш земляк». У нього було таке життєве кредо: про видатних людей, які народилися, проживали чи й проїжджали через Переяслав, має бути відображення в музеї.

У 1978 році до 120-річчя письменника музей було відкрито. Це був перший музей у Європі, присвячений єврейському письменнику.

– Музей тимчасово розмістили у пристосованому приміщенні, в хаті мірошника. Але, як кажуть, нема нічого більш постійного, ніж тимчасове. Так Шолом-Алейхем і прижився в українській хаті. Коли Михайло Іванович запропонував мені бути його завідувачкою, я погодилася, хоча спершу й не здогадувалася, що це буде настільки непросто: інша мова, культура, релігія, менталітет. Але вважаю, що мені випала честь доторкнутися до творчості нашого земляка.

У 1999 році на 140-річчя Шолом-Алейхема до Переяслава приїхала його онука Бел Кауфман, американська письменниця та вчителька, якій на той час було вже 88 років. Вона подарувала музею книгу з власним автографом. Її мати Ляля Кауфман також була письменницею, написали більше 200 дитячих оповідань.

На виставці «Гортаючи сторінки Шолом-Алейхема» представлені рукописи письменника, його книги, рідкісні фотографії, портрети, а також численні публікації про його життя і творчість. Переглянути виставку можна у читальній залі Переяславської публічної бібліотеки до 6 березня 2025 року.

Нагадаємо, у Переяславі з благодійною програмою виступив ансамбль «Веселка»: презентували українські пісні та збирали кошти для ЗСУ.

Exit mobile version