По 15:00 сьогодні, 28 травня 2022 року, у Гайшині біля церкви Івана Богослова зібралася громада трьох сіл – Гайшина, Чирського та Греблі аби провести збори жителів щодо переходу храму та релігійної громади з Української православної церкви (у народі відомої з додаванням абревіатури МП) до Православної церкви України.
ProSlav був на місці події та готовий розповісти вам те, як 104 голосами жителів храм Івана Богослова перейшов під юрисдикцію Православної Церкви України, а в Гайшині утворилася нова релігійна громада.
На початку велелюдного зібрання, де не бракувало як сторонників того аби храм лишився у підпорядкуванні УПЦ так і прихильників переходу храму до ПЦУ, староста села Олександр Якуба пояснив, що потреба інтенсифікації цього процесу виникла у зв’язку із численними зверненнями громадян та кількамісячною повномасштабною збройною агресією російської федерації та активною підтримкою цих дій церквами так званого московського патріархату. За повідомленнями ЗМІ, чимало отців з УПЦ (МП – прим.авт.), в умовах протистояння, стали пособниками окупантів – переховували в храмах зброю чи були навідниками. Вшанувавши хвилиною мовчання українців, що загинули в умовах цієї війни, громада обрала голову зборів та лічильну комісію та почала обговорення. Усі промовці підкреслювали, що вони не мають нічого проти нинішнього отця Сергія, який служить у селі вже 8 років, був активним розбудовником цього храму та долучався до територіальної оборони села, проте проти того аби церква надалі лишалася у підпорядкуванні УПЦ. Хтось, як мотивацію до своїх намірів, переповідав односельцям власні враження від поїздок до Бучі, Ірпеня, Бородянки та Гостомеля, а хтось зізнавався, що у разі відмови від переходу до ПЦУ йому буде соромно подивитися в очі своїм дітям та внукам, які нині захищають країну на передовій. «Скільки ще жертв потрібно аби жителі громади мали справді українську церкву?» – час до часу лунало у виступах охочих громадян.
На підтримку переходу, крім ряду місцевих мешканців, висловилися протоієрей Іоан (Іван Бобітко) та голова Переяславської громади Вячеслав Саулко. Вони підкреслили те, що не приїхали когось агітувати чи, як дехто подумав, рейдерськи захоплювати церкву або ж виступати проти настоятеля храму, якого направду дуже підтримують в селі. Усі промовці акцентували увагу присутніх на причетності храму та отця до так званого московського патріархату, а відтак РПЦ як другої сили російської федерації, яка відкрито благословляє російських військових на війну в Україні. Їх слова підтримували й українські захисники, які в цей день також були на зібранні та мали досвід спілкування зі священниками УПЦ вже в умовах цієї війни.
«Сіль» ситуації, видається, полягала в тому, що отець Сергій відмовився підтримати патріотичні поривання громади, та, наразі, публічно декларував що залишиться вірним Українській православній церкві. На підтримку УПЦ та слів настоятеля виступив, благочинний Переяслав-Хмельницького першого благочиння Української православної церкви, архімандрит Ніл, та процитував статтю 19 Конституції України, яка в оригіналі звучить у такій редакції: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». «Жоден закон або нормативно-правовий акт України органів місцевого самоврядування не має права заборонити втручання в діяльність релігійних організацій навіть за умов воєнного стану» – додав Ніл.
Після напруженої дискусії в якій було що сказати і прибічникам і противникам переходу перейшли до процедури голосування, у якому могли брати участь лише мешканці сіл. Написи на двох скриньках «рОСІЯ» та «Україна», на вимогу громадян, замінили на «УПЦ» та «ПЦУ» – люди вкидали в них свої бюлетені підтримуючи те чи інше рішення. Врешті, після підрахунку, резюмували що перехід храму Івана Богослова до ПЦУ підтримало 104 особи, залишитися в УПЦ побажало 19 осіб. Нова релігійна громада привітала це рішення оплесками.
Вітаючи громаду з цим рішенням протоієрей Іоан (Іван Бобітко) підкреслив, що Помісна Церква України враховує побажання парафіян залишитися із чинним отцем Сергієм та потиснув йому руку висловивши сподівання на те, що він усе таки змінить свою думку та здійснить перехід до ПЦУ разом з релігійною громадою, старостою якої було вирішено обрати старосту Гайшина Олександра Якубу.
Врешті, зібрання закінчилося спільною молитвою під керівництвом присутніх отців з ПЦУ Івана Бобітка, Івана Будняка, Михайла Юрченка та усіх охочих гайшинців на порозі храму, двері якого їм, поки що, не відчинили з непідтвердженої причини відсутності ключа від храму. Попри те, що певні гарячі голови навіть пропонували зірвати або зрізати замок цього не зробили. Ще близько години на майдані біля церкви не вгавали дискусії – жителі села спілкувалися з отцем Сергієм та разом з отцями з ПЦУ намагалися переконати його перейти в лоно помісної церкви разом з парафіянами. Коментарі з приводу історії УПЦ, її вчорашнього Собору та діяльності церкви в умовах війни щедро роздавав архімандрит Ніл.
Розійшлися на тому, що надалі староста Олександр Якуба має підготувати усі необхідні документи на храм та повноцінно зареєструвати утворену релігійну громаду. Попри все у ПЦУ ще чекають, що отець Сергій таки прийме рішення лишитися з громадою та надалі бути настоятелем вже новоутвореної парафії. Як зазначив архімандрит Ніл, представники УПЦ збираються оскаржувати рішення в суді та прокуратурі. Представники ПЦУ збираються провести в храмі повноцінне богослужіння як тільки но матимуть від нього ключі. Сподіваються на те, що це буде у найближчі кілька днів.