Коли стріляє «Піон» – розквітає півонія: у Києві відкрили виставку про 43-тю артилерійську бригаду імені Тараса Трясила

Днями виповнилося 10 років від дня створення 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. У лавах бригади служать чимало захисників із Переяславщини. З нагоди ювілею у Києві відбулася знакова подія – відкриття благодійної фотовиставки про бойовий шлях воїнів, розповідає Proslav.

Коли стріляє «Піон» – розквітає півонія: у Києві відкрили виставку про 43-тю артилерійську бригаду імені Тараса Трясила

43 ОАБр імені Тараса Трясила – єдиний підрозділ ЗСУ, який має на озброєнні самохідні артилерійські установки 2С7 «Піон» калібром 203 мм. Це справжній гігант у світі артилерії: гармату з довжиною ствола 12 метрів та дальністю ураження до 47,5 км називають найпотужнішою у світі.

46-тонну гармату 2С7 розробили пів століття тому й назвали на честь тендітної квітки – в момент пострілу з її ствола виринає вогняний спалах, який за обрисами нагадує форму півонії. Це видовище вражає не лише непорівнюваною силою, але й неочікуваною красою.

Гарматні залпи, від яких перехоплює подих, є передвісниками тиші та спокою. Експозицію виставки про роботу артилеристів, яку розгорнули у столичній галереї Vakulenko Art Consulting, назвали «Залізний грім, що наближає тишу».

Війна і мистецтво

На відкриття завітали й чинні військовослужбовці, і ветерани. Серед них – Богдан Галька, який служив ще з часів АТО, а після поранення під Бахмутом був демобілізований пів року тому. Він і нині підтримує зв’язок із побратимами.

Виставка об’єднала роботи дев’яти фотографів: Тетяни Колесник, Арсенія Герасименка, Альберта Лоренка, Сергія Скриннікова, Андрія Корчагіна, Федеріко Кінтана (Federico Quintana), Дієго Еррери (Diego Errera), Валентини Поліщук та Ігоря Ткачова.

– У будні я військова, у вихідні намагаюся знаходити час для творчості, – ділиться 29-річна Тетяна Колесник, військовослужбовиця 43-ї бригади. – До служби я працювала графічною дизайнеркою. Мій тато – військовий і я завжди мріяла піти його стопами, марила армією. І от вже сьомий рік я на службі.

На виставці представлено кілька її фоторобіт та мініскульптура військової техніки.

– Наш дивізіон “розмазаний” по всіх напрямках фронту, як масло по хлібу. Більшість світлин зроблені на передовій. А ось це яскраве фото я зробила за два тижні до повномасштабного вторгнення, – показує Тетяна. – Воно облетіло мережу й навіть було використане російськими каналами для дезінформації.

Федеріко Кінтана представив серію з п’яти фотографій, які документують повсякдення та бойову роботу екіпажів 43 ОАБр. А мисткиня Інна Петренко, засновниця творчої лабораторії Artlabcreation, створила інсталяції, де живі півонії поєднані зі зразками смертоносної техніки. Це нагадування. що навіть у спаленій війною траві неодмінно проростуть квіти.

Бійці дарують ворогам вогненний цвіт «Піонів»

Майор Віктор Тімохін, офіцер командування ракетних військ і артилерії розповів, що у лютому 2022 року оборону Києва починали всього 12 гармат 2С7, які висунулися вночі 24-го, щоб уникнути ворожих обстрілів. Вже 25 лютого «Піони» відкрили вогонь.

– У нас тоді ще не було аеророзвідки, тому коригувати вогонь допомагали інші підрозділи й навіть цивільні мешканці, – пригадує він.

У 2000-х роках ці гармати знімали з озброєння, але вже у 2014 році через початок АТО їх вирішили повернути до боєздатного стану. Саме тоді створили 43-тю бригаду, яка працювала на Донбасі в районі Донецького аеропорту та під Дебальцевим. Після підписання Мінських угод важке озброєння, а саме артилерійські системи, посунули за лінію відведення, і лише з лютого 2022 року «Піони» знову повернулися до бою.

– Сучасна іноземна техніка, як-от німецька Panzerhaubitze 2000, точніша й швидша, але складна техніка часто виходить з ладу. У цьому сенсі «Піони» – надійніші, хоч і вимагають снарядів калібру 203 мм, які в Україні не виробляють. І ми вже роками шукаємо, чим їх забезпечувати, – додає Віктор Тімохін.

«Ця виставка – про людей, багатьох із яких уже немає»

Бригада активно застосовує різноманітні технологічні рішення для покращення результативності своєї роботи. Серед іншого безпілотні літальні апарати українського виробництва, як-от «Лелека», для розвідки та коригування вогню. Начальник розвідки Сергій Мазур розповів:

– Ця виставка – про нас і нашу справу. Вона не лише про зброю, а передусім про людей, багатьох із яких уже немає з нами. Але вони назавжди залишаться в нашій пам’яті. Це також про подальшу роботу – по всій лінії фронту.

Сьогодні бригада має три основні види артилерії: САУ 2С7 «Піон», шведські колісні установки Archer («Лучник») та Panzerhaubitze 2000.

– Бійці нашої бригади працюють на всіх ділянках фронту, закриваючи найнебезпечніші напрямки. Наші батареї були серед перших, хто вирушив з Київщини у перші години вторгнення. Вони врятували Київ, ставши опорою для тих, хто зустрічав ворога. Ці гармати і нині виконують бойові завдання під постійною загрозою. Я начальник розвідки, але впевнений: дрони ніколи не витіснять артилерію. Вони лише доповнюють її. Це різні засоби ураження, кожен незамінний, – каже військовослужбовець.

«Битися, а не журитися»

Гасло 43-ї бригади – «Битися, а не журитися». Сьогодні її захисники просять підтримати збір коштів на потреби екіпажу дронів-перехоплювачів, що захищають позиції українських військ та мирні міста від ворожих БпЛА. Задонатити на підтримку бригади можна за посиланням.

– Живі півонії на цій виставці – символ того, що життя триває, і ми боремося за нього, – підсумував Сергій Мазур.

Виставка діятиме по 25 травня 2025 року в приміщенні Vakulenko Art Consulting (м. Київ, вул. Костьольна 8). Більше про виставку за посиланням.

Exit mobile version