Кулеба підсумував роботу обласної влади на Київщині у 2022 році: головні цифри та факти року, що минає

Голова Київської ОВА Олексій Кулеба розповів про роботу Київської обласної військової адміністрації протягом 2022 року. 

ProSlav тезово переповідає головні цифри, що стосуються різних напрямків роботи оприлюднені на сайті Київської ОВА

Загальна ситуація. Повідомляється, що Київщина однією з перших прийняла на себе удар російських загарбників. Із першого дня війни, 24 лютого, ворожі війська вторглися до регіону з боку білорусі. Під окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів. Бойові дії в області тривали до 3 квітня. Вистоявши почали відновлювати пошкоджене.

Як зазначає Олексій Кулеба, 270 населених пунктів області на собі відчули особливості «руського миру», 1368 жителів області стали жертвами бойових дій та ракетних обстрілів загарбників. На жаль, ця цифра не остаточна позаяк правоохоронці досі знаходять місця поховань закатованих загарбниками мирних людей. 

«Під час бойових дій на Київщині зафіксовані руйнування в 46 територіальних громадах із 69. Тобто понад 65% регіону зазнало руйнацій внаслідок російської агресії. Критичних руйнувань завдано в Бучанській, Ірпінській, Гостомельській, Бородянській, Макарівській, Дмитрівській, Великодимерській територіальних громадах» – зазначає очільник області додаючи, що з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України в Київській області пролунало майже 500 сирен. Тривоги лунали 22 доби 12 год. і 1 хв. Їхня тривалість сягала від 6 секунд до 5 годин 37 хвилин, а по області було випущено сотні ракет та дронів. Подекуди маємо руйнування об’єктів критичної інфраструктури та житлових будинків. 

Відновлення та відбудова. Понад 27 тисяч об’єктів інфраструктури мають пошкодження внаслідок дій, бомбардувань, ракетних ударів країни-терориста. Загалом в області пошкоджено або зруйновано близько 24 тисяч об’єктів житлового фонду –  приватних будинків і багатоповерхівок. Руйнувань зазнали заклади освіти, медичні заклади, адміністративні установи. Наразі Київщину розміновано піротехніками ДСНС на площі 21 670 гектарів – це домогосподарства, автошляхи, лінії електропередач, газопроводи тощо. Сапери виявили та знешкодили близько 76 тисяч одиниць вибухонебезпечних предметів. 

Поза тим, за розповіддю Кулеби, після деокупації області негайно розпочали відновлювати пошкоджені комунікації та критичну інфраструктуру. У максимально стислі строки вдалося повернути світло до 525 населених пунктів, водопостачання до 123, туди, де вони були припинені через бойові дії. Продовжують відновлювати пошкоджені дороги і мости державного та місцевого значення. Губернатор підсумовує, що до кінця цього року вдалося відновити 5 551 об’єкт повністю, частково – 3 460.

Освіта. Під час бойових дій в області 117 закладів освіти функціонували, як гуманітарні склади. У них готували їжу для жителів регіону, внутрішньо переміщених осіб і військових. Окрім цього, на базі закладів освіти організовували прихистки для ВПО. На окупованій території перебувало 136 шкіл і 175 садків. Рашисти не тільки обстрілювали освітні заклади, але й вивезли звідти комп’ютерну техніку та обладнання.

У травні заклади дошкільної освіти вже відновили свою роботу. Станом на перше вересня 86% закладів освіти розпочали свою роботу в очному або змішаному форматах. До перших класів шкіл Київської області пішло понад 21 700 дітей. На кінець 2022 року під час війни в Київській області функціонує 639 закладів загальної середньої освіти та 814 закладів дошкільної освіти. Їх відвідують понад 241 тисяча школярів і близько 59 тисяч дошкільнят. Також у школах працює 20 120 вчителів, а у садочках – 7 539 педагогічних працівників. 

Нині, за даними КОВА, сховищами забезпечені 895 шкіл і садків. Навчають в офлайн або змішаному форматах. Завдяки міжнародній та внутрішньодержавній підтримці їх поповнюють інтерактивним та комп’ютерним обладнанням. 

Медицина. Під час бойових дій в області медичні заклади й лікарі тримали свій, особливо важливий фронт. Під обстрілами й бомбардуваннями вони не тільки надавали необхідні медичні послуги, рятували життя людей, але й брали участь в евакуації населення. Відразу після завершення бойових дій в області розпочалось відновлення зруйнованих лікарень та амбулаторій, їхнього матеріально-технічного оснащення. Попри війну, медичні заклади продовжують надавати необхідні послуги. Наразі на Київщині працює понад 23 тисячі медиків, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб

Владі вдалося відновити 78 об’єктів охорони здоров‘я. Працюють над тим, щоб вони повсякчас були забезпечені необхідним обладнанням і медикаментами. Закінчують розпочаті проєкти та реалізовують на Київщині програму медичних гарантій, що надасть змогу отримувати пацієнтам якісні медичні послуги незалежно від їхньої фінансової спроможності та стану здоров’я.

Важливо, що за 2022 рік на світ з’явилося 7 483 дитини – понад 3 863 хлопчики та 3 614 дівчаток народжених на Київщині. 

Бізнес. Понад 300 підприємств регіону отримали пошкодження, з них 90 – повністю зруйновано. Серед них 74 пошкоджених промислових підприємств, з яких понад 20 повністю знищено. Усього на Київщині наразі зареєстровано 194 тис. підприємців. А з 24 лютого в області зареєструвались 41 567 нових підприємств. За результатами року Київщина – в пʼятірці найбільш бізнес привабливих регіонів країни. Також після деокупації до Київської області перенесли свої потужності 55 підприємств. 11 – вже відновили роботу на новому місці.

Підприємці Київщини активно долучилися до Державної програми  «Доступні кредити 5-7-9%», брали участь у державній грантовій програмі «єРобота», програмі «Власна справа». 

Активно працює й Агенція регіонального розвитку Київської області, що є майданчиком для росту бізнесу, залучення інвестицій та захисту прав підприємців, як «єдине вікно для інвесторів». 

Соціальна сфера. Попри небезпеку ракетних обстрілів, Київська область стала притулком для понад 340 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Найбільше людей приїхало з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей. Із самого початку збройної агресії в комунальних закладах Київщини проживали 25,8 тисяч переселенців. 3076 з них досі перебувають у підготовлених для цього місцях. Жителі Київщини теж не байдужі до чужого горя – активно долучаються до програми «Прихисток». Наразі в себе вдома розмістили 78,7 тисяч вимушених переселенців. 

Крім того, на території Київської області розгорнуті 13 модульних містечок для тимчасового проживання. Вони під’єднані до комунікацій та забезпечені обігрівом. Першочергово вони передбачені для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, літніх людей тощо. 

Безпека. Оборона Київської області та безпека жителів регіону – це один з головних напрямків роботи обласної військової адміністрації. Спільно з військовими щодня триває робота над укріпленням рубежів оборони та зміцнення позицій. Військова адміністрація робить усе, щоб забезпечити військових всім необхідним матеріальним оснащенням.

Важливою складовою оборони Київщини є безпека людей під час екстрених і критичних ситуацій.  Відразу після деокупації регіону на Київщині розпочали приводити до ладу та облаштовувати укриття, створювати матеріальні резерви, працювати над сигналами оповіщення.  Даючи відсіч російському енерготерору території України, створена необхідна база, щоб реагувати на всі критичні та екстрені ситуації.

Після кожного обстрілу в пріоритеті заживлення – лікарні, заклади соціальної сфери, системи водо- і теплопостачання та інші об’єкти критичної інфраструктури. Також спільно з енергетиками триває робота щоб мінімізувати нерівномірне відключення споживачів та технічно створити можливість для справедливого розподілу електричної енергії.

На випадок критичних ситуацій, зокрема, тривалої відсутності електропостачання, відсутності мобільного зв’язку, опалення або водопостачання, створені Пункти Незламності. Нагадаємо їх адреси у Переяславі та селах громади.

 «Щодня ми тримаємо свій Цивільний фронт. Працюємо на результат та Перемогу. Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті кордонів нашої Держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну. Кожна наша дія, кожний наш крок має примножувати здобутки наших військових. Цінуймо та пишаймося нашими героями», – підсумовує Олексій Кулеба.

Exit mobile version