Для кожної людини найдорожчим є місце, де вона народилася, але мало хто глибоко вивчає історію рідного краю. Щоб запобігти втраті зв’язку з власним корінням, науковці НІЕЗ «Переяслав» започаткували цикл зустрічей у Переяславській публічній бібліотеці під назвою «Велична історія маленького міста». Проєкт покликаний збагатити наші знання про Переяслав та його почесне місце в історії України. Про те, як, коли і чому заснований Переяслав, розповів заступник директора НІЕЗ «Переяслав», кандидат історичних наук, професор Олександр Колибенко. Proslav розповідає про головне із зустрічі.
Про заснування Переяслава: коли, чому та як?
Перша згадка про місто у літописах датується 907 роком – ця дата міститься у тексті договору «Русі з Греками». Більш надійним джерелом вважається «Похвала князю Володимиру» Якова Мніха, написана у 30-ті роки XI століття, яка вказує на 992-993 роки. Він пише, що «на п’яте літо після Хрещення Русі Володимир заснував Переяславль». Важливо розуміти, що найдавніші літописи були створені на початку XII століття, тобто більш ніж через 200 років після згаданих подій, що ускладнювало збір даних та інформації в ту епоху.
Переяслав був заснований з кількох стратегічних причин як частина широкої «кампанії» князя Володимира щодо зміцнення кордонів держави. Головною причиною була необхідність захисту важливого броду через заболочену річку Трубіж, який використовували печеніги для нападів на Київ. Місто також стало важливим опорним пунктом на шляху до Зарубського броду через Дніпро. Літопис повідомляє, що Володимир сказав: «Це не добре, що мало міст навколо Києва», і почав будувати нові міста по Десні, Остру, Трубежу та інших ріках.
Процес будівництва Переяслава був складним і тривалим, займаючи приблизно два сезони. Спочатку були зведені Змієві вали для загального захисту території. Місто будувалося за передовими на той час технологіями: створювалися складні дерев’яно-земляні укріплення. Археологічні дослідження показали, що вали міста складалися з дерев’яних конструкцій – клітей, заповнених землею і покритих ззовні шаром глини, який утворював міцний панцир. Будівництво вимагало участі досвідченого архітектора для планування як оборонних споруд, так і внутрішньої структури міста.
Дитинець Переяслава займав площу 12 гектарів, що робило його одним з найбільших укріплених міст Русі того часу, перевершуючи за розмірами Чернігів (10 гектарів), Білгород Київський та Володимир-Волинський. Така велика площа дозволяла розмістити значний військовий гарнізон для швидкого реагування на загрози. У місті було двоє воріт – єпископські та княжі, які пізніше були перебудовані з дерев’яних на кам’яні і визначали основні напрямки вулиць.
Заснування Переяслава мало велике значення для формування держави-Русі. Місто стало ключовим форпостом у захисті південних кордонів, відігравало важливу роль у процесі християнізації та асиміляції місцевого населення. Воно було частиною більш широкої державотворчої стратегії князя Володимира Святославича, спрямованої на зміцнення та розширення території Русі. Переяслав став не лише військовим укріпленням, але й важливим адміністративним та релігійним центром, сприяючи консолідації давньоруської держави.
Етимологія походження назви нашого міста
Згідно з розповіддю Олександра Колибенка, традиційно вважалося, що назва міста Переяслав пов’язана з легендою про перемогу місцевого коваля над печенізьким богатирем, як описано в літописі. Однак, сучасні дослідження вказують на інше походження назви. Важливо зазначити, що літописна розповідь була записана приблизно через 120 років після заснування міста і, зі слів Олександра Володимировича, «базується на біблійному сюжеті про двобій Давида з Голіафом».
Ключем до розгадки етимології назви Переяслав стали візантійські джерела XII століття, зокрема списки єпархій Константинопольського патріархату. У цих документах наше місто фігурує як «Преслава Росіас» (Руський Переяслав), а також згадується «Мегалі Преслава» (Великий Преслав) – друга столиця Першого Болгарського царства. Ця схожість назв привернула увагу дослідників і вказала на можливий зв’язок між двома містами.
Історичні події, які могли призвести до перенесення назви, пов’язані з походами князя Святослава на Болгарію у 971-972 роках та походом Володимира Святославовича у 985 році. Під час цих кампаній руські князі мали можливість познайомитися з містом Великий Преслав і, ймовірно, привести з собою частину болгарського населення. Цікаво, що історична топографія Великого Преслава виявилася дуже схожою на планування Переяслава, включаючи розташування воріт та центральних споруд.
Етимологічно, назва «Преслав» у старо-болгарській мові означала «преславне місто» або «місто слави». При адаптації до східнослов’янських мов, зокрема давньоруської, болгарське «пре-» трансформувалося у «пере-», що й дало нам сучасну назву «Переяслав». Таким чином, заснування нашого міста князем Володимиром Святославовичем можна розглядати як спробу відтворити на Русі образ славетної болгарської столиці, підкреслюючи її значимість та сакральність в уявленні тогочасних руських правителів.
Коли ж переяславцям варто відзначати День міста?
Один із ключових моментів цінності циклу «Велична історія маленького міста» це практичність інформації, яка піднімається до обговорення на зустрічах.
Традиція відзначення Дня міста в багатьох українських населених пунктах досі пов’язана з совєтським періодом, зокрема з датами визволення від нацистських загарбників. Однак, ця практика поступово змінюється, особливо в Західній Україні, де міста повертаються до відзначення дат, більш тісно пов’язаних з їхньою історією. Такий підхід відповідає загальносвітовій традиції, де День міста зазвичай прив’язаний до дати заснування або першої історичної згадки про населений пункт.
У випадку Переяслава історія святкування Дня міста має цікаві повороти. Під час відзначення тисячоліття міста серед істориків точилися дебати щодо найбільш відповідної дати. Зокрема, історик Голубовський пропонував святкувати у жовтні, пов’язуючи це з «приїздом купців до міста». Інша версія пропонувала 28 липня – День святого Володимира, вшановуючи засновника міста. Тим не менш, нині ми досі залишаємось з варіантом «неоднозначного» Дня міста, що святкується у третю неділю вересня.
Питання про зміну дати святкування Дня міста залишається актуальним і сьогодні. Це пов’язано з загальною тенденцією повернення до історичних коренів, що вже проявилося у відновленні історичної назви міста та його геральдики. Важливо зазначити, що цей процес не був простим і викликав дискусії, зокрема щодо оновлення герба міста. Однак, науковий підхід дозволив повернутися до історичних символів, пов’язаних з магдебурзьким правом Переяслава.
Врешті-решт, вибір дати святкування Дня міста – це важливе рішення, яке має базуватися на ґрунтовних історичних дослідженнях та враховувати культурну спадщину населеного пункту. У випадку Переяслава, як і багатьох інших міст, це питання потребує подальшого обговорення та вивчення. Можливо, варто розглянути варіанти дат, пов’язаних з першою літописною згадкою, наданням магдебурзького права або іншими значущими подіями в історії міста.
Найголовніше, щоб обрана дата відображала справжню історичну цінність Переяслава та сприяла збереженню його культурної ідентичності.
Подальше майбутнє проєкту «Велична історія маленького міста»
Ці зустрічі створюють унікальну освітню платформу, де історики, археологи та краєзнавці діляться своїми знаннями з широкою аудиторією. Цикл зустрічей не лише сприятиме підвищенню історичної грамотності, але й служитиме інструментом для зміцнення зв’язку між поколіннями.
Завдяки регулярним лекціям та бесідам на різноманітні теми, від заснування міста до визначних історичних постатей, «Велична історія маленького міста» допоможе зберегти та популяризувати багату культурну спадщину Переяслава, формуючи у його жителів почуття гордості за своє місто.
Наприкінці зустрічі було анонсовано подальші заходи, які продовжать цю тему, зокрема можливість організації нових зустрічей у наступному році. З великою вірогідністю, тематикою наступної зустрічі у жовтні стане обговорення спадку діяльності визначного Михайла Івановича Сікорського, а саме висвітлення тих ініціатив, які відбувалися із вшануванням його вчень, досвіду, роботи та глибини особистості.
Читайте також: «Брама у Київ», третє «за рангом» у Київській Русі та вагомий історичний центр України: як формувався Переяслав крізь віки.