Бахмут, Торецьк, Костянтинівка, Харків, Краматорськ, Лиман, Слов’янськ – нині наше місто стало притулком для людей, які були вимушені покинути свої рідні населені пункти через військову агресію рф. Ними зараз опікується благодійний фонд «Переяслав».
ProSlav поспілкувався з цими людьми. Їм довелося пережити речі, які неможливо виправдати. Рідні домівки, домашні улюбленці, плани, мрії і усе, до чого вони звикли, довелося залишити, щоб просто вижити.
У цьому відео вони розповіли, якими були їхні міста до війни, з чого для них розпочалося повномасштабне вторгнення, як вони приймали рішення евакуюватися, що їм довелося залишити, чим вони займаються у Переяславі і про що мріють.
Неймовірна гордість переповнює за людей, яким довелося покинути усе своє життя в рідному місті і переїхати у більш безпечний регіон – чужий і зовсім незнайомий. Попри це, вони не втрачають віри у щасливе майбутнє. Ба більше – волонтерять і допомагають іншим. Ці люди вчать усіх нас, що означає бути сильними і гідними, високо тримати голову навіть у найважчі часи.
Переважно усі, хто був вимушений покинути свою домівку, зараз живуть сьогоднішнім днем і мріють лише про одне – повернутися додому, у своє звичне мирне життя. Ми ніколи не пробачимо країні-агресору того, що українцям нині доводиться переживати.