Російські окупанти не дозволяють волонтерам надавати допомогу постраждалим у затоплених Олешках – інтерв’ю з мешканкою міста

Тимчасово окуповане росіянами місто Олешки на лівому березі Херсонщини затоплене на 90%. До окупації тут проживало близько 40 тисяч населення, після залишилося близько 20%, тобто до 8 тисяч осіб. Наразі там і досі не евакуювали всіх жителів із затоплених будинків. Люди все ще чекають на порятунок, перебуваючи на дахах.

Про ситуацію у місті Proslav розповіла Олеся, яка нині живе в Переяславі та тримає зв’язок з родиною (прізвище не вказано з метою безпеки рідних нашої співрозмовниці, які залишаються на окупованих територіях – прим.авт.).

Російські окупанти не дозволяють волонтерам надавати допомогу постраждалим у затоплених Олешках – інтерв’ю з мешканкою міста

Як ви опинилися в Переяславі?

Виїхали з окупованої території рік тому, у квітні. Півтора місяця прожили в окупації та не змогли там бути далі. Був ще Антонівський міст тоді, виїздили через територію України. Звісно ж, було страшно. Проте не так як зараз. Спершу жили в родичів, а нині живемо в таборі «Славутич». Плануємо тут залишатися.

Хто у вас нині залишається на окупованих територіях? Є з ними зв’язок?

Там мої 60-річні батьки та 92-річна бабуся. Зважаючи на такий поважний вік бабусі вони, власне, і не виїздили – хтозна-як би вона перенесла дорогу. Подруга з сім’єю теж не захотіли виїздити, не в останню чергу у зв’язку з наявністю родичів літнього віку. Зв’язок з ними є, вірніше поступово відновлюється. Діють як українські, так і російські оператори – українські «дотягують» з Херсона після деокупації. У перші дні після аварії на Каховській ГЕС додзвонитися було тяжко, майже нічого не було чути. Зараз, періодично, маємо змогу нормально поспілкуватися.

Як ви дізналися про підрив Каховської ГЕС? Якими були перші думки?

Зателефонували родичі з повідомленням що сталася така аварія. Звісно ж спершу огорнув шок. Почали читати інформацію з цього приводу. Там писали, що пік води у нашому місті мав припасти на 11:00 дня аварії. Фактично станом на цей час, за розповідями родичів, річка почала вибувати з берегів, але ситуація залишалася не критичною. О 15:00 вода почала прибувати вже більше, але теж не критично. О 18:00 вона вже прибувала зі швидкістю до пів метра в годину – якось так одномоментно і стрімко. Зважаючи на пізній час і думку що, мабуть, все буде не так критично, як фактично сталося потім, виїздив мало хто. Склалася ситуація коли нікуди вже особливо й не поїдеш – дороги затопило першими. Знаю, що декого не пропускали на блокпостах – з якої причини не знаю.

Російські окупанти не дозволяють волонтерам надавати допомогу постраждалим у затоплених Олешках – інтерв’ю з мешканкою міста

Як ваші родичі та ваш будинок?

Мої родичі почали підійматися на горище, забирали туди й тварин. Згодом вони самі евакуювались в іншу частину міста. Наразі будинок затоплено повністю. Дах над водою заледве видніється. Там збереглися речі й документи, які батьки встигли поховати за балками. Водночас будинок побудований з ракушняка і навряд чи він вистоїть. У декого зі знайомих вже нині будинки не встояли, їх підмила вода.

А лишаються якісь незатоплені частини міста, як живуть люди там?

Серед незатоплених місць лікарня і район житло-селище де знаходяться багатоповерхівки – коли їх будували застосовувалося більше піску, вищим робився фундамент. Завдяки вищої місцевості там наразі немає води. Це переважно центр. А приватний сектор повністю затоплено водою, по дахи. Мої батьки багато допомагали людям евакуюватися. Зараз багато хто хотів би, мабуть виїхати, але й мало змогу, і якщо нікого не буде, то хто ж допомагатиме тим, хто лишається…

Ви говорили, що ваша мама медичний працівник. Можливо вам відомо, якою є епідеміологічна ситуація в місті?

Ситуація жахлива, бо вода не придатна до споживання. Вода яка є (з помпи чи глибокої свердловина – прим.спврз.) має кип’ятитися, а в місті немає світла, водопровідної води, подекуди вже й газу. Ні покупати дітей, ні елементарно помити руки… Єдиний вихід – це бутильована вода. Її можуть завезти тільки з боку тимчасово окупованого Криму. Волонтерів аби завезти цю воду не пропускають на блокпостах. Окупанти говорять, що все тільки через російський «МЧС». Так було принаймні станом на вчора (розмова записувалася в пʼятницю, 10 червня – прим.авт.).

На жаль, наскільки знаю, що багато літніх людей які лишилися наодинці з лихом і не могли вибратися чи на горище, чи там втриматися знаходять утопленими, коли вода сходить…

Російські окупанти не дозволяють волонтерам надавати допомогу постраждалим у затоплених Олешках – інтерв’ю з мешканкою міста

А як загалом окупанти діють, допомагають якось?

Наскільки мені відомо, російські окупанти бідкаються що, мовляв, влада росії їх «кинули напризволяще» як і мешканців міста. Лише 7-го числа після обід була якась допомога, коли більшість тих і того що можна було врятувати вже було врятовано самими ж місцевими. Фактично у момент після початку активного прибування води допомагали одне одному тільки жителі міста. Приміром мій тато на човні з веслами знімав людей з дахів і доправляв до лікарні чи 2-ї школи, допомагали їм там розміститися.

Що могли б сказати наостанок людям які живуть так ніби війни немає, або вона десь далеко?

Хочеться попросити їх бути більш людяними.

Чи потрібна вам якась допомога?

Допомога потребується лівобережжю Херсонщини, де наразі немає ні міжнародних організацій, ні українських волонтерів. Як вирішить окупаційна влада так там і є. Надії мало, хіба про перемовини щодо якихось зелених коридорів чи чогось такого… Боляче розуміти, що там мої рідні, але я не можу ніяк допомогти.

Нагадаємо, минулоріч переселенці з Херсонщини відкрили в Переяславі крамницю «Куркума» – вражають великим асортиментом, помірними цінами та любов’ю до своєї справи.

Exit mobile version