У середу, 15 листопада, у Переяславі влаштували чергову акцію протесту з вимогою до влади спрямовувати бюджетні кошти на допомогу ЗСУ, повідомляє Proslav та виділяє конструктивні тези, які лунали під час обговорення.
О 9-ій близько тридцяти людей зібралися біля будівлі міської ради з плакатами «Ремонти – ні, сакури – ні! Все для ЗСУ», «Ні – дороги, да – зброя», «У першу чергу ЗСУ», «Гроші для ЗСУ», «Дрони для ЗСУ».
За 20 хвилин мітингувальники попрямували на очну сесію до міського голови. Поступово у сесійній залі зібралося близько 50 осіб. Вони вимагали не витрачати кошти з бюджету на благоустрій міста, а передати на потреби військових.
Очільник громади Вячеслав Саулко відповів, що міська рада може здійснювати виокремлення бюджетних коштів на допомогу військовим виключно в правовому полі. Посадовець зазначив, що, згідно чинного законодавства, міська рада має змогу підтримувати ЗСУ лише шляхом субвенцій до державного бюджету або на запит військової частини.
– Ми не маємо права щось самі закуповувати, ми виділяємо кошти. У мене є інформація по запитах, які нам надходили, – сказав він. – Міська рада не може купити озброєння, ми виділяємо кошти, а військова адміністрація на умовах тендера (здійснює закупівлі – ред.) Це вже їхні питання, ми до цього не відносимося. Наша задача – не відмовити у наданні коштів. У 2023 році було виділено 8 мільйонів 295 тисяч гривень.
Протестувальники вимагали надати детальний звіт, у якому можна буде чітко побачити, на що саме військові частини витратили вже виділені кошти:
«Ми хочемо знати, не скільки пішло на окремі частини, нас цікавить єдине – щоб військові частини надали звітність про те, як вони розподілили кошти. Ви ж самі розумієте, що субвенції, які ви надавали, вони можуть не піти на озброєння. А може вони комусь у карман? Відслідкуйте, відзвітуйте, куди їх поділи військові частини».
– Я готовий написати відповідне звернення від міської ради до отримувачів коштів, щоб вони надали вичерпну відповідь, скільки коштів отримали, куди направили, що вони закупили для ЗСУ, а я відзвітуюсь перед вами, – пообіцяв Вячеслав Саулко.
Що кажуть військові?
Серед присутніх були військовослужбовці 137-го батальйону територіальної оборони Бориспільщини.
– Перед тим, як 137-ий батальйон відправлявся на східні рубежі, ви виділили 4 мільйони гривень – так писали у фейсбуці, і 200 з чимось тисяч гривень на геральдику, на прапори. Я поховав шість побратимів із батальйону, бо залишився тут після поранення. Ми скидаємося коштами і самі купуємо квіти, прапори, щоб поховати хлопців. Куди пішли ті 200 тисяч, виділені на геральдику?, – запитав один із захисників.
– Давайте будемо розподіляти більше коштів на поміч. Чи на часі зараз кленова алея? Дай Бог, ми виживемо і повернемося, ми посадимо алею самі, – додав його побратим.
Нагадаємо, йдеться про кленову алею на честь загиблих захисників, яку планують створити за кошти екологічного податку.
– Питання в тому, щоб уточнити: куди використані ті кошти. Міська рада проголосувала, кошти виділили, але це кошти громади і громада хоче знати звіт. Відправити – це ще не значить, що вони пішли на ЗСУ, ми їх не бачимо, ні дронів, нічого.
Вячеслав Саулко відповів:
– Серед усіх військових, які зверталися по допомогу, не було жодного, кому б я відмовив. Міська рада виділяє кошти, як їх використати – вирішують у Збройних Силах. Куди саме витратили виділені кошти, я дізнаюся і надам відповідь.
Зрештою конструктивного діалогу між протестувальниками та міським головою не склалося через галас у залі. Деякі обурені громадяни викрикували вимоги до міського голови скласти повноваження.
Коли Вячеслав Саулко сказав, що не відповідатиме на питання, допоки у залі не буде порядку, кілька присутніх, зокрема й військові, встали зі своїх місць та перекрили йому вихід із зали. Жінок, які кинулися до міського голови, довелося стримувати правоохоронцям. Коли міський голова таки покинув сесійну залу, кілька активістів організували збір підписів з вимогою щодо дострокового припинення повноважень Переяславського міського голови.
За кілька хвилин до міської ради прибула «швидка». За попередньою інформацією, зле стало Вячеславу Саулку.
Як громада може фінансувати потреби військових за рахунок місцевого бюджету?
Главою 14 Бюджетного Кодексу України передбачено розмежування видатків між бюджетами. Статтею 87 Кодексу визначено, що забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 91 Кодексу з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать:
- видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення);
- забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності (пункти 5, 6-1 частини 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України).
Держава може передати органу місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів. Тобто це мають бути закріплені для місцевих бюджетів загальнодержавні податки і збори або їх частки, а також надаватися трансферти з Державного бюджету України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету (стаття 85 БКУ).
До видатків місцевих бюджетів належать:
- видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення» (пункт 17 частини 1 статті 91 БКУ).
- виконавчі комітети організовують та беруть участь у здійсненні заходів, пов’язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом, підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території» (статті 36, 36-1, 39 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Статтею 10 Закону України «Про оборону України» передбачено, що до основних функцій Міністерства оборони України відноситься організація накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень органів місцевого самоврядування не віднесено питання розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання, розповів радник із питань муніципальних фінансів та управління регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Черкаській області Микола Гулько.
Що це означає?
Напряму для потреб ЗСУ місцеві органи не можуть закуповувати обмундирування, зброю та інше. Для того, щоб гроші пішли на оборону, потрібно, щоб громади передавали гроші через трансферт до державного бюджету.
Громади можуть передавати міжбюджетні трансферти установам (організаціям), які фінансуються з державного бюджету: центри комплектування та соціальної підтримки, військові частини, підрозділи Нацполіції, Міністерство оборони України, військові частини та інші сили безпеки й оборони та інші.
Кошти з місцевого бюджету можуть виділятися також на офіційний запит військової частини. Для цього військовим потрібно підготувати весь пакет необхідних документів і проводити тендерні закупівлі, пише hromadske. Поза офіційними зверненнями від військового керівництва мерія не має права задовільняти запити з фронту.
Читайте також: Міська рада Переяслава виділила понад 12 мільйонів для Сил оборони України й продовжуватиме фінансування