Під час круглого столу «Організація заходів щодо підтримки ветеранів війни, членів їхніх сімей у Переяславській громаді» за участі фахівців соціальної сфери виступив представник І відділу Бориспільського РТЦК та СП Андрій Шаповал. Він розповів про роботу, спрямовану на допомогу сім’ям загиблих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, розповідає Proslav.
За словами Андрія Шаповала, щодня соціальний відділ ТЦК та СП приймає близько ста відвідувачів. Більшість із них – рідні військових, які загинули, зникли безвісти або перебувають у полоні. Основний напрямок роботи відділу – надавати їм необхідну допомогу, зокрема, щодо оформлення грошових виплат, посвідчень.
– Кожного дня ми стикаємося з людським горем і складними життєвими ситуаціями. Наша робота часто стає підтримкою для тих, хто втратив близьких. Соціальним відділом я керую два місяці, раніше ці обов’язки виконував Володимир Іванович Мамітько. Працюємо разом з Тарасом Вікторовичем Костіним. Проводити впізнання, організовувати прощання – нелегкий досвід, але, на жаль, це потрібно робити, – сказав Андрій Шаповал.
Андрій Шаповал наголосив, що, незважаючи на законодавчо прописаний детальний механізм призначення виплат рідним загиблих та безвісти зниклих військових, на практиці виникає багато проблем та протиріч.
Представник ТЦК розповів, що члени сімей військовослужбовців, які зникли безвісти або потрапили в полон, мають право на щомісячну виплату в розмірі 100 тисяч гривень протягом всього часу, поки військовослужбовець перебуває у полоні або до моменту зміни його статусу.
Виплати за зниклого безвісти військовослужбовця можуть отримати:
- Дружина або чоловік. У разі відсутності подружжя, виплати переходять до повнолітніх дітей, які проживають разом із дружиною або чоловіком.
- Законні представники. До них належать опікуни, піклувальники чи усиновлювачі неповнолітніх дітей або інвалідів з дитинства, незалежно від віку.
- Особи на утриманні військовослужбовця.
- Батьки, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі і не має дітей.
Однак інколи трапляється, що ті члени родини, яким справді потрібна допомога, залишаються поза увагою.
– Був такий випадок: дружина, яка виїхала за кордон п’ять років тому, отримала всі виплати за зниклого безвісти чоловіка, бо вона має право на них, а його мама, якій нічим протопити хату, не отримала ні копійки, і дружина їй не допомогла, – сказав Андрій Шаповал.
Служба у справах дітей та сім’ї здійснює соціально-правовий захист дітей військовослужбовців, які зникли безвісти чи загинули, захищаючи країну від ворога. Начальниця служби Людмила Борисюк розповіла, що формальний та бюрократичний підхід іноді призводить до порушення прав дітей безвісти зниклих або загиблих Героїв.
– Батько здійснював військову службу і зник безвісти. Мати позбавлена батьківських прав, але по факту вона – офіційна дружина і має право на всі виплати. При цьому діти лишаються незахищеними. Держава здійснює догляд за дітьми, які позбавлені піклування. Кожна історія – це виклик і таких викликів стає все більше, – зауважила Людмила Миколаївна.
Андрій Шаповал підтвердив, що права неповнолітніх дітей мають бути захищені у першу чергу, та, на жаль, суто законодавчий підхід не завжди є справедливим. Тому ТЦК подає пакет усіх необхідних документів, а кожен випадок щодо оформлення виплат окремо розглядає військова частина.
– Ви знаєте, іноді матері, які відмовилися від своїх дітей, після загибелі чоловіка приходять до ТЦК у вкрай занедбаному стані й запитують: «А мені щось положено?»
Представник ТЦК додав, що у випадку з виплатами після загибелі захисника так само траплялося немало юридичних колізій:
– На практиці права на отримання компенсації іноді позбавлені дуже близькі для загиблого люди: повнолітні діти, брати, сестри, онуки чи інші близькі родичі, які навіть проживали разом. Бабуся загиблого внука, яка виховала його самотужки, замінивши йому батька й матір, залишається без допомоги. При цьому біологічний батько, який ніколи не брав участі у житті сина, після його загибелі подає заяву на отримання компенсації. І з позиції чинного Закону він таки дійсно має право на виплату, оскільки юридично є батьком. Подібних ситуацій дуже багато.
Хто має право на виплату у разі загибелі військового?
На виплату одноразової грошової допомоги мають право:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживала однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За отриманням допомоги родичі мають звернутися протягом трьох років з дати смерті військового, зазначеної у свідоцтві про смерть. Допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, які звернулися по неї.
Наразі держава виплачує родинам загиблих воїнів дві суми: 15 млн та 2,15 млн грн.
- Виплата у розмірі 15 мільйонів гривень передбачена сімʼям загиблих військовослужбовців та поліцейських. Для її отримання обов’язково необхідно мати витяг з наказу військової частини та особової справи загиблого.
- Виплата у розмірі 2 мільйони 150 тисяч гривень (750 прожиткових мінімумів) передбачена у разі загибелі добровольця, який не був оформлений в жодній із військових структур (ця сума залежить від прожиткового мінімуму, тому з року в рік може змінюватися).
Військовий має право розпорядитися виплатами допомоги у разі його загибелі
Андрій Шаповал розповів, що з травня цього року військові можуть написати розпорядження, кому і в якому розмірі виплачувати одноразову допомогу після їхньої загибелі.
Згідно з постановою № 550, військовослужбовець має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. Розпорядження має бути особисто підписане військовослужбовцем, який його складав. Справжність підпису на особистому розпорядженні засвідчує командир військової частини або нотаріус.
Незалежно від змісту особистого розпорядження, право на призначення та отримання допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
– За період моєї роботи особистих розпоряджень захисників після їхньої загибелі від військових частин не надходило, тому керувалися порядком першочерговості, який передбачений законодавством, – зазначив Андрій Шаповал.