Наприкінці засідання сесії Переяславської міської ради 21 серпня близько двох десятків родичів полеглих воїнів із Переяславщини прийшли, щоб обговорити питання перенесення Алеї Героїв. Вони наголосили, що хочуть, аби при ухваленні рішення врахували їхню думку. На їхнє переконання, найдоречніше місце для розташування Алеї – Борисоглібська площа, повідомляє Proslav.
Нині Алея Героїв розташована у сквері навпроти Свято-Воскресінського храму біля пам’ятника воїнам АТО. Там її відкрили 27 червня 2023 року до Дня Конституції України. Ініціативна група родин загиблих захисників наполягає, що для гідного вшанування захисників Алею варто перенести саме на Борисоглібську площу. За словами представників групи, під таку ініціативу зібрали понад тисячу підписів серед жителів міста.
«Ми не бачимо Борисоглібську площу як цвинтар»
Перед депутатами виступила мама загиблого захисника з Переяслава Дмитра Ружановського – Людмила Володимирівна. Вона поділилася прикладом з власної поїздки до Парижа, де відвідала «Дім інвалідів» – великий комплекс із музеями та монументами у самому центрі столиці Франції.
– Коли я підійшла і ознайомилася, то побачила красивий парк у центрі Парижа, де комплекс будівель, споруд, музеї, монументи всіх героїв історії війни Франції. Це велика рекреаційна зона, де можна гуляти з дітьми, куди приходять туристи. Через дорогу – житлові будинки, кафе. І це не заважає відчути тишу й велич місця. У Facebook я прочитала коментар від жителя нашого міста, який живе навпроти Борисоглібської площі. Він написав, що не хоче бачити “цвинтар” із вікон. Так от ми не бачимо Борисоглібську площу як цвинтар. Ми бачимо це як уквітчане красиве місце з портретами красивих людей.
Хочу згадати своє дитинство. Діорама, музей Другої світової війни, військова техніка, яка тоді для нас мала велике значення. Ми уявляли себе солдатами, грали у «війнушки». Ми любили це місце, а ще – парк навпроти, де стояв пам’ятник солдату і невеликі меморіальні дошки. Для нас це було сакральне, глибоке місце. Там бігав і мій син. Кожного разу, коли дивилася на монумент солдата, я знала: це воїн, який захищав мене і мою Батьківщину під час Другої світової війни. Це була асоціація з мужністю та силою волі.
Тому звертаюся до вас: можливо, потрібно зібрати всіх нас – матерів, жінок – і разом обговорити питання перенесення Алеї Слави, щоб почули й нашу думку. Адже не тільки я, а й багато матерів вважають: це має бути місце, гідне наших чоловіків і синів. Ми повинні відповідально берегти пам’ять про наших дітей. А діти мають бачити портрети наших Героїв – це і є справжнє патріотичне виховання, – зазначила Людмила Ружановська.
«Ми готові почути альтернативи»
Також слово взяла Олена Гичко, дружина загиблого захисника Віталія Чорногора:
– Звертаюся з проханням, щоб це місце було обговорено з сім’ями загиблих, мешканцями, і щоб рішення було дуже й дуже виваженим. Прошу дослухатися до думки людей, які вже поставили підписи. Ми готові вислухати іншу позицію, але хочемо, щоб це було спільне рішення. І перш ніж ставити питання на сесію, треба дати час людям зрозуміти, наскільки це важливо для нас. Ми готові почути альтернативи, – зазначила вона.
«Проєктанти мають розробити й надати візуалізацію всіх можливих місць»
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко пояснив, що питання перенесення постало через брак місця на чинній Алеї Героїв. Якщо на початку війни там було лише 38 портретів, то нині на війні загинули вже 207 воїнів з Переяславщини, а ще 198 вважаються зниклими безвісти.
– Це болюче і важливе для нас питання. Насамперед воно пов’язане з тим, що нинішня Алея Героїв уже переповнена. На початку війни там було лише 38 портретів загиблих воїнів. Це була невелика Алея, яку ми зробили ще тоді, бо розуміли: війна насправді почалася не у 2022-му, а у 2014 році, і вже тоді почали забувати про воїнів АТО. Я не хочу брати якісь особливі лаври на себе, але скажу відверто: я особисто брався за цю ініціативу, бо розумів, наскільки це важливо і відповідально. Протягом двох днів разом із сином ми зробили примітивну, невеличку алею. Це стало початком.
Але ніхто не міг уявити, що на сьогодні їх буде вже не 38, а 207. І, звичайно, місця стало замало. А врахуйте, що у нас є ще 198 воїнів, які вважаються безвісти зниклими. Це не менший біль і не менші сльози, ніж за тими, хто загинув. Ми не знаємо, чим усе закінчиться.
Тож постало питання: де розміщувати портрети далі? Уже зараз треба встановити близько 40 нових портретів захисників, а місця на чинній Алеї практично немає. Тому ми прийняли рішення тимчасово використати задню частину – там, де спортивний майданчик, – щоб усі воїни до єдиного залишалися поруч в одному місці.
Молимо Бога, щоб війна закінчилася і щоб усі наші захисники, які нині вважаються безвісти зниклими, повернулися додому. Саме тому я звернувся до громади у Facebook, але не називав конкретного місця. Бо розумію: є багато питань, багато пропозицій. Я нічого не маю проти Борисоглібської площі. Але знову ж таки – чи достатньо там місця? Я не хотів би розкидати портрети по різних локаціях.
Моя позиція така: у першу чергу ми будемо радитися з родинами загиблих воїнів. Саме ви будете приймати рішення. Уся громада тільки обговорюватиме це питання, але Алея буде там, де захочуть це зробити рідні. Наші Герої віддали найдорожче. Ми не можемо сперечатися з волею їхніх близьких. Тому будемо вирішувати це питання разом із вами, – наголосив Вячеслав Саулко.
За його словами, питання винесуть на розгляд наступної сесії. Місто планує замовити проєкт із візуалізаціями для кількох можливих локацій – Борисоглібської площі, Кургану Слави та парку воїнів АТО. Потім їх винесуть на громадське обговорення.
– Міська рада знайде кошти на розроблення відповідного проєкту. Компанія, яка його виконуватиме, повинна підготувати експозицію з різними варіантами локацій – чи то на Кургані Слави, чи на Борисоглібській площі, чи в парку воїнів АТО. Тобто проєктанти мають розробити й надати візуалізацію всіх потенційних місць. Коли ми її отримаємо, подамо на обговорення. Передусім постараємося зібрати всіх вас, адже нам важливо мати вашу більшість. Нам потрібна ваша думка, виходячи з запропонованих експозицій.
Питання перенесення нікуди не йде, але повірте: проти вашої волі ніхто не буде розміщувати алею в іншому місці. Зараз головне – зупинити того клятого ворога, щоб ми перестали отримувати нові й нові сповіщення. Ми не знаємо, скільки їх ще буде й чим усе це закінчиться.
Звісно, на моє бачення, це має бути не просто Алея Героїв. Сьогоднішня Алея має виключно тимчасовий характер. Портрети вигорають на сонці, можуть змінюватися дані, Героям присвоюють звання, метал банерів іржавіє, прапори псуються. Моє бачення – це має бути великий, достойний меморіал, де портрети будуть, можливо, на гранітних дошках, щоб усе було викарбувано навічно, а не тимчасово. Щоб пам’ять залишилася назавжди, – підсумував Вячеслав Саулко.
«Ми зібрали понад тисячу підписів за розміщення на Борисоглібській площі»
Волонтерка та голова ГО «Серця Переяславщини» Інна Марченко, яка втратила на війні зятя та хрещеника, закликала не відкладати обговорення:
– Не можна відкладати надовго зустріч із родинами, треба обговорювати їхні пропозиції, бо про них часто забувають. Про загиблих згадують лише тоді, коли приходять на кладовище: попрощалися – і далі люди залишаються наодинці зі своїм болем. Аби не сталося так, що коли у родин з’явиться ідея щодо певного місця, воно вже буде зайняте, потрібно заздалегідь зустрічатися з людьми та обговорювати, де вони бачать Алею.
Ми збирали підписи й отримали понад тисячу за розміщення на Борисоглібській площі. Є ті, хто «за», є й ті, хто «проти». Ми нікого не змушували – хотіли побачити реакцію людей. Ми хочемо, щоб міська рада поспілкувалася з родинами і не відкладала цього надовго. Думку жителів міста ми вже почули під час збору підписів за перенесення Алеї на Борисоглібську площу.
Міський голова додав, що це питання дуже відповідальне й важливе, тому рішення прийматимуть не спонтанно. Для обговорення окремо призначать день зустрічі з родинами полеглих воїнів, щоб обговорити всі можливі варіанти.
Нагадаємо, ще 64 загиблі Герої отримали звання «Почесний житель Переяславської громади».