У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Сіриком: уродженець Луганщини знайшов останній спочинок на Ярмарковому кладовищі

У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Сіриком: уродженець Луганщини знайшов останній спочинок на Ярмарковому кладовищі

У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Сіриком: уродженець Луганщини знайшов останній спочинок на Ярмарковому кладовищі

28 квітня 2023 року у Переяславі відбулося прощання із воїном, стрілець-снайпер 1 механізованого взводу 2 механізованого батальйону Дмитром Сіриком. Йому назавжди 36 років.

У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Сіриком: він був родом із Луганщини

У мирному житті він понад 15 років працював на радіо – діджеєм, музичним редактором і радіоведучим. Слухачі впізнавали його за псевдонімом Іван Лопата. Вступив до лав Збройних Сил України після початку повномасштабного вторгнення, після мобілізації одразу ж став до лав. Загинув у бою внаслідок мінометного артилерійського обстрілу в районі Авдіївки на Донеччині 20 квітня.

За повідомленням кореспондента Proslav по опівдні прощання з Сіриком розпочалося у Свято-Єфремівському храмі міста, що на території лікарні. Заупокійну службу звершував настоятель храму, капелан 43-ї окремо артилерійської бригади Дмитро Волошин. На прощання з ним прийшли рідні, побратими, друзі, земляки із Сєверодонецька, де проживав загиблий (нині в Переяславі живе його мама – прим.авт.). Героя поховали на Ярмарковому цвинтарі.

До війни Дмитро багато років працював у Луганську, а з моменту окупації обласного центру у 2014-му році переїхав до рідного Сєвєродонецька. Тоді ж перейшов на спілкування українською мовою. Після Перемоги мріяв поїхати до звільненого Луганська – відбудовувати українське мовлення.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Дмитро Сірик в першу чергу евакуював батьків, сина та наречену у безпечний регіон, а отримавши повістку у березні 2022 року став до лав Збройних Сил України.

У Переяславі попрощалися із захисником Дмитром Сіриком: уродженець Луганщини знайшов останній спочинок на Ярмарковому кладовищі

Знайомі пригадують, що Дмитро був дуже відповідальний у професії і житті. Умів підтримувати, на нього завжди можна було покластися. Кажуть у колективі він часто жартував, але для сторонніх людей міг виглядати суворим. Насправді ж був дуже добрий. Любив кіно, захоплювався інтелектуальними іграми.

«Він був патріотом своєї країни, а ще він був патріотом своєї малої Батьківщини – Луганщини», – підкреслила колега.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким українського героя. Вічна пам’ять!

Exit mobile version