У суботу, 23 грудня, Переяславська родина провела в останню путь земляка Олександра Пилипенка, який поклав своє життя на війні з росією, передає Proslav.
На 12 годину дня до Храму Воскресіння Христового зібрались рідні та близькі захисника. Благочинний Переяслава і Переяславського району протоієрей Іван Бобітко провів церемонію прощання.
У той час, коли весь світ радіє різдвяним святам й веселиться, Україна плаче
«Ми з сумом і зі сльозами на очах ми зібрались у нашому святому козацькому храмі аби вшанувати нашого Героя… Стискається серце і болить душа, голос волає до небес, жадаючи помсти! Олександр, як справжній чоловік, який, коли це було потрібно для свого народу, став на його захист, не жаліючи власного життя», – промовив Бобітко.
Він пригадав, що Олександр, коли була нагода, приїжджав до міста, заходив до священника й просив того помолитись та благословити. Після цього, із вірою у серці, захисник повертався на фронт.
«До останнього подиху й до останньої краплі крові він стояв за свій народ. Сьогодні душа його відходить на небеса і наша громада та весь український народ отримує ще одного духовного воїна, який вже з небес буде оберігати й молити Бога, щоб у скорому часі настала перемога», – додав він.
Протоірей зазначив, що уся Переяславська родина висловлює щирі співчуття родині Олександра, його матері, яка втратила сина, свою опору і підтримку та оплакує його, проводжаючи в останню земну путь.
«Страшна біда прийшла на нашу землю. І у той час, коли весь світ радіє різдвяним святам й веселиться, Україна плаче. Плачуть матері, плачуть жінки, втрачаючи своїх чоловіків, плачуть діти, які стають сиротами. Ми усвідомлюємо якою ціною дається незалежність та право спілкуватись рідною мовою. До кожного з нас повинна прийти свідомість, повинна прокинутись національна ідея патріотизму. Ми повинні робити усе, аби на кожному кроці своїми вчинками, своїми діями підтримувати воїнів і наближати нашу перемогу. Й надалі чітко і ясно говорити про те, які ми є, які цінності ми сповідуємо і якою дорогою ми йдемо!» – підкреслив Благочинний Переяслава і Переяславського району Іван Бобітко.
Він гарно навчався та був зразком для інших
Голова Переяславської громади Вячеслав Саулко зі сльозами на очах звернувся до присутніх.
«Сьогодні ми зібрались, щоб провести в останню путь нашого земляка, молодого хлопця, воїна, який загинув на цій проклятій війні. Ми пам’ятаємо Сашу, який навчався у четвертій школі. Увесь педагогічний колектив гарно відгукувався про нього. Він гарно навчався та був зразком для інших», – розповів Вячеслав Володимирович.
Мер звернувся до матері Олександра й висловив слова підтримки, співчуття та вдячності за її сина. Й закликав громаду завжди пам’ятати подвиги земляків, які поклали свої життя за те, щоб у інших була можливість працювати й розвивати Україну.
«Вічна пам’ять Олександру й царство небесне! Слава нашим Збройним Силам», – додав міський голова.
Офіцер першого відділу Бориспільського РТЦК та СП майор Володимир Мамітько звернув увагу на те, що коли люди виходили з храму, то могли спостерігати на картину втрат війни – Алею Героїв Переяславської громади.
«Саша боровся за нас усіх. Він справжній герой. Коротке сповіщення – стрілець-снайпер. І цим все сказано. Нажаль побратими із 72-ї бригади не змогли приїхати. Вони сьогодні виконують бойові завдання на сході України. Не завжди хлопці можуть попрощатись із товаришами. Однак я більш, ніж впевнений, що як тільки у них з’явиться можливість – обов’язково провідають і пом’януть Олександра. Царство йому небесне! Герою слава! Слава Україні!» – промовив військовий.
Вічний спокій Олександр Пилипенко знайшов на кладовищі у мікрорайоні Підварки. Царство небесне земляку, вічна йому пам’ять.
Олександр Анатолійович Пилипенко був призваний на військову службу 12 січня 2023 року. Служив стрільцем-снайпером 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Віддав своє життя 16 грудня 2023 року в результаті ворожого мінометного обстрілу поблизу Вугледару, Донецької області.