У ЗСУ пояснили суть вручення повісток – ділимося деталями

У 90% випадків військовозобов’язаних не відправляють у армію, а просто уточнюють дані для ведення обліку.

У ЗСУ пояснили суть вручення повісток – ділимося деталями

Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України Роман Горбач пояснив, як відбувається мобілізація та навіщо українцям роздають повістки на вулицях.

«Комплектування військових частин в основному проходить по територіальному принципу, ми маємо інформацію завдяки військовому обліку, де, скільки, в якому регіоні перебуває за певними спеціальностями громадян на військовому обліку. Але якщо певних спеціалістів немає в цьому регіоні, то можуть залучатися з інших», – зазначив він.

За словами Романа Горбача, людей, яким видають повістки на пляжах, блокпостах, вулицях чи в інших публічних місцях, не обов’язково одразу забирають служити й відправляють на передову. Лише в поодиноких випадках центри комплектування (колишні військкомати) відразу призивають чоловіка в армію, якщо він відповідає вимогам.

«Роздача повісток не означає, що військовозобов’язаного громадянина відразу призивають до лав Збройних сил або інших військових формувань. У 90% і навіть більше – це зовсім не так, повістки, перш за все, роздають, щоб громадянин з’явився до територіального центру комплектації і начальник цього центру зміг уточнити його військово-облікові дані, стан здоров’я. І, можливо, потім, за потреби, якщо він відповідає всім вимогам, призивати його до служби в армії.», – заявив Роман Горбач.

Стосовно місць, де можуть вручатися повістки, це можливо всюди, де це не заборонено законом. Начальники центрів комплектування самі обирають місця, де можна з більшою ймовірністю зустріти потенційних призовників і виконати завдання щодо набору людей до лав ЗСУ, у тому числі вести облік військовозобов’язаних і збирати актуальну інформацію про них.

Вручити повістку може не лише представник центру комплектування, а й глави ОТГ, роботодавці (керівники організацій) і співробітники уповноважених структур, таких як Нацполіція. Зазвичай військові частини укомплектовують за територіальним принципом залежно від кількості людей у регіонах. Насамперед в армію забирають людей із необхідними спеціальностями, тому в Україні зараз багато немобілізованих добровольців.

Водночас, спікер наголосив: «Слід зауважити, що мобілізація – це справа, яка не має добровільного підґрунтя. На законодавчому рівні це військова служба за призовом. Добровільна служба – це військова служба за контрактом. Тому можуть призиватися особи, які не зовсім цього бажають, але в Конституції написано, що оборона – це захист суверенітету і цілісності, справа усього народу. Тож у законодавстві визначено, що боронити державу – це обов’язок кожного громадянина. Але, в основному, люди, які воюють, – дійсно патріоти».

Представник ЗСУ спростував думку, що повістки можуть вручати як покарання, наприклад за порушення правил дорожнього руху. Для цього є Адміністративний кодекс, Кримінальний кодекс, правоохоронні органи, суди, які притягують порушників до відповідальності. Правоохоронці не можуть видати документ, який гарантує швидкий призов громадянина – це можливо лише після уточнення даних і проходження медогляду.

«Якби кожен громадянин розумів відповідальність, яка зараз покладається на всіх нас, перейнявся нею та виконував усе, що від нього вимагає законодавство, то ці повістки взагалі не треба було б вручати», – прокоментував Роман Горбач ситуацію з мобілізацією в Україні.

Нагадаємо, в Україні набули чинності нові норми мовного закону.

Exit mobile version