Україна проводить продуману асиметричну кампанію з використання далекобійних дронів проти російської нафтопереробної інфраструктури, що має на меті вивести з ладу критично важливі для економіки рф потужності. За даними британського видання The Sun, загальні збитки вже оцінюють приблизно в $100 млрд, передає Proslav.

За словами експерта з військової розвідки Філіпа Інграма, удари спрямовано не на зовнішні резервуари, а на складні переробні установки – «серце» НПЗ – ремонт яких вимагає спеціалізованих західних технологій та частин і може займати місяці або роки через санкції.
Така тактика посилює економічний тиск на Кремль і ускладнює відновлення виробничих потужностей.
Тільки за вересень 2025 року Сили оборони України атакували:
- 5.09 – Рязанський НПЗ та нафтобазу у тимчасово окупованому Луганську;
- 7.09 – Ільський НПЗ на Кубані;
- 13.09 – Новоуфімський НПЗ;
- 14.09 – Киришський НПЗ у Ленінградській області;
- 20.09 – Саратовський та Новокуйбишевський НПЗ;
- 24.09 – повторний удар по НПЗ «Газпром Нєфтєхім Салават» у Башкортостані. Також цього дня горіла нафтоперекачувальна станція «Зензеватка» у Волгоградській області;
- 26.09 – Афіпський НПЗ на Кубані.
Водночас аналітики відзначають прямий вплив атак на енергетичні потоки і експортні показники Росії. За останній період ударів було виведено з роботи низку НПЗ, що скоротило переробну потужність і зменшило обсяги дизельного експорту, спричинивши зростання цін на пальне в регіоні. Це робить конфлікт відчутнішим для пересічних громадян рф, відзначають оглядачі у матеріалі Financial Times.
Економічний та психологічний ефект від цих операцій – ключова мета. Окрім прямих збитків, удари мають посилити тиск на владні еліти та знизити здатність росії швидко відновити логістику та постачання пального для військової техніки. Наразі оцінки втрат і тривалість відновлення інфраструктури лишаються предметом експертних дискусій.
Тим часом перед українськими біженцями поставлять вибір: новий правовий статус або повернення додому.