У православних християн тривають гробки – поминальні дні, що за народною традицією припадають на другий тиждень після Великодня. Proslav розповідає про основні поминальні звичаї цих днів.
Якими б не були традиції вашого візиту на кладовище у ці дні, пам’ятайте – найважливішою для померлих є молитва рідних. Тому у поминальний день спочатку прийдіть до церкви та поставте свічки за упокій, подайте записки за упокій, можете замовити сорокоуст. У церкву можете принести різні частування (паску, цукерки, хліб, печиво, фрукти, яйця), дати милостиню та допомогти нужденним.
Після того, як відвідали церкву, йдіть на кладовище. Зазвичай всі приходять на цвинтар зранку або до обіду. Радимо вам утриматися від походу якщо ви проживаєте/збираєтесь на прифронтові й деокуповані території – там кладовища наразі можуть бути заміновані. Прозвучить як чорний жарт, але не поспішайте пришвидшувати свою зустріч з померлими.
Разом з тим утримайтесь від того аби брати на кладовище маленьких дітей. Не треба нести з собою штучні квіти чи вінки, заборону реалізації яких, до слова, днями заборонили по всій території Переяславської громади – краще віддайте перевагу живим, візьміть свічки. Ще вважається, що приносити на кладовище спиртне та їжу – традиції, які ми успадкували від язичників.
Прибирати на могилах варто завчасно, як і садити там квіти. У поминальні дні цього робити не можна.
А ще у народі звикли на надгробок класти частування, яке потім віддають іншим, щоб, з’ївши, пом’янули померлого. Це також вважається проявом милосердя до ближнього. Утім, біля могили не варто пити спиртне, тим паче влаштовувати “застілля” – сподіваємося, це читатимуть, зокрема, й ті, хто звик влаштовувати на гробках у Переяславі “шашлики”. З точки зору церкви, це вважається великим гріхом.
Також з кладовища не можна нічого брати та везти додому. Як повернетесь, помийте обличчя та руки з милом. Після цього тричі окропіть обличчя та руки свяченою водою.
Після відвідин кладовища треба зібратися родиною за сімейним столом та пом’янути покійних, згадавши добрі вчинки. Погане про померлих краще не згадуйте. Перед трапезою неодмінно помоліться за упокій душі.
Як пояснюють соціологи, цікаво, що їжа є одним із найголовніших способів комунікації між людьми. Тому традиція їсти під час весілля чимось схожа на традицію їсти на поминках. Водночас немає раціональної причини влаштовувати застілля на честь шлюбу. Проте люди так роблять, щоб був привід подовше поспілкуватися. Це притаманно не тільки українській культурі. Зокрема, у Латвії відбуваються фестивалі на цвинтарях, у Мексиці на День мертвих роблять солодощі у вигляді черепів і гробів.
Які основні прикмети про поминальні дні?
- Кладовище – місце спокою та тиші, тому там не треба розпивати алкогольні напої, веселитися, жартувати. Найкраще у цей день молитися за померлих, а на цвинтар йти з чистим серцем та тверезим розумом.
- Під час поминальних днів треба залишати вікно відчиненим, щоб душі померлих родичів могли відвідати свій дім та провідати рідних. Також на підвіконня варто покласти паски та крашанки, а свічку запалюють для того, щоб дух швидше знайшов дорогу додому.
- Протягом всього поминального тижня небіжчиків заборонено згадувати покійними або мертвими, оскільки в цей час вони все чують. Називайте їх іменами або тим, ким вони для вас були (дідусь, бабуся тощо).
- На кладовищі не можна палити, а вдома заборонено працювати на поминальні дні. Інакше можна не дочекатися врожаю, а все посаджене в такий час погано сходить.
- Не можна сваритися, лаятися, матюкатися.
- Не можна виливати алкоголь на могилу покійника, оскільки так ви образите пам’ять про нього.
- Не можна працювати на кладовищі, наводити біля надгробків порядки, перестрибувати через могили, чіпати їх.
Що робити, якщо не вдалося приїхати на гробки?
Церковний календар містить кілька таких днів, коли живі віддають шану померлим. Проте одна із найважливіших вважається Радониця, так званий “Батьківський день”. Її святкують на дев’ятий день після Великодня – головного свята вірян. У церквах моляться за померлих, а люди відвідують могили. Дев’ятий день – це важливий період у православ’ї. Вважається, що саме впродовж цього часу душа померлих знаходить спокій.
Поминальні суботи в Україні з року в рік проводять ще в такі дні:
- 3 червня – Троїцька субота (вселенська);
- 10 червня – батьківська субота перед Петровим постом;
- 12 серпня – батьківська субота перед Успенським постом;
- 7 жовтня – Покровська субота;
- 4 листопада – Дмитрівська поминальна субота;
- 11 листопада – Кузьмина субота;
- 18 листопада – Михайлівська субота;
- 25 листопада – батьківська субота перед Різдвяним постом.