Шоумен і продюсер Олексій Потапенко (Потап), який, до речі, має коріння у селі Хоцьки на Переяславщині, дав інтерв’ю російському ютуберу Юрію Дудю. Намагаючись врятувати свою репутацію та реанімувати свою кар’єру в очах українців, вже традиційно зробив ще гірше. Якщо вам шкода три години свого часу на перегляд, ключові й найсуперечливіші тези розмови читайте на Proslav.
На початку розмови Дудь запитав у Потапа, чи усвідомлює він, як українці відреагують на його інтерв’ю російському журналісту:
«Якби я робив це для іміджу, то сказав би, що не розумію [російської] мови, і відмовився давати інтерв’ю… Українські політики й артисти у побуті й на роботі часто не соромляться говорити російською мовою. Але коли йдеться про інтерв’ю, про сцену – вони стають її противниками. Я доношу проукраїнську позицію іншими мовами… Я даю інтерв’ю іншій аудиторії [Юрія Дудя], щоб донести їй проукраїнську позицію», – говорить про свою (хитку) мотивацію Потап.
Надалі розповідає, що повномасштабне вторгнення зустрів у Мадриді разом із Настею [Каменських], де були по роботі.
Після пафосної тиради про те, як тяжко йому далося пережити «пекло» перших місяців війни перебуваючи у Іспанії, Дудь не без долі рації дорікає Потапенку, що багато хто вважає, що він завчасно поїхав з України, бо, мовляв, злякався. Потап відповідає, що й до війни часто виїжджав за кордон і повертався в Україну. Те, що п’ять перших місяців повномасштабної фази війни був за кордоном, пояснює тим, що вони з Настею «кричали про Україну у всіх країнах світу не підіймаючи голови» і займалися волонтерством, продукуючи «пісні, які торкають душі». «Собаки, діти, коні, люди… Треба допомогти», – пояснює Потап. За його словами, їх просили про це з України, зокрема з Офісу Президента.
«Війна змінила пріоритети, і я більше часу почав приділяти роботі за кордоном», – Потап:
Олексій Потапенко стверджує, що війна змінила його пріоритети, і більше часу він приділяє роботі за кордоном. Каже, існує кілька легальних способів це зробити, і він скористався одним із них, попри те, що не є багатодітним батьком і не має особливих, зрозумілих суспільству, підстав для таких виїздів.
«Є способи, є системи, різні програми, я не знаю, як правильно сказати, передбачені різними інстанціями, де ти можеш отримати дозвіл на виїзд. Це непросто, потрібно проходити бюрократію. Я за цей час виїжджав із різних причин через різні інстанції. Вона передбачає, що я повинен повернутися. Тобто вона на певні терміни. Тому я повертаюся», – зізнається виконавець.
Серед іншого Потап розповів про свою «батьківську» розмову з (тоді) головкомом ЗСУ Валерієм Залужним:
«У Києві в мене відбулася розмова з на той момент головнокомандувачем Валерієм Залужним. Були різні теми… А потім відбувся такий батьківський діалог. Він так по-батьківськи підійшов, потис мені руку і сказав: «Допомагайте фронту. Ваша задача – допомагати фронту всім, чим можете». Я роблю це через професію. Я можу так. Я вмію заробляти ці гроші так. Я вмію заробляти за кордоном. Я це роблю. І продовжуватиму це робити», – заявив співак та, згодом, підрахував що вони з Настею передали 100 000 000 гривень. Додає, він 20 років у шоу-бізнесі і «знає куди складати хейт».
«Я завжди мріяв про заборону, тим більше в рф» – лукавство Потапа:
«Я завжди хотів бути забороненим, тим більше в росії. Це честь для українського артиста – бути забороненим в росії, Висоцький теж був заборонений. Чому не на 200 років? Було б крутіше. А так, можна жартувати: залишилось 47 років до скасування цієї заборони і я приїду на концерт Газманова», – з глузливою посмішкою висловився Потап.
У цей момент Дудь справедливо зауважує, що, можливо, Потап лукавить – «Ти ж від’їздив в рф купу днів міст, днів нафтовиків, приватних вечірок. Ти їздив всією країною і мріяв бути забороненим?». «Це ж не означає, що я закреслюю усе своє минуле, чи роблю якийсь випад. Це означає, що в мене проукраїнська позиція, і я цим пишаюсь», – робить реверанс Потап.
Серед іншого, Потап коментував свій заочний вступ до ТРО, куди його «записав батько»:
«Ми встигли все в теробороні: ні в чому серйозному не взяли участі, але встигли попатрулювати, поїздити з пацанами, потримати в руках зброю і побути там. У цей момент всі ми там до цього були залучені, хто не потрапляє до армії, не встигає записатися – видавалася зброя, тероборона. Як я про це сказав – це інше питання», – повідомив Потап та уточнив, що патрулював вулиці, зустрічався зі своїми друзями. Каже, цим займалися всі. Уточнює, що крім нього туди записалися Ломаченко, Усик і бізнесмен Буткевич. Тому записався і він. Згадує про це, як про час «коли видавали зброю, і всі фотографувалися у військовій формі».
Потап пояснив, чому досі розмовляє російською та чому в 2014 році зняв штани перед росіянами
Попри те, що кілька років тому Потапенко говорив, що викреслив для себе мову країни-агресора, не приховує – досі розмовляє російською. Каже, це стосувалося лише творчого життя – пісні цією мовою не пише, а спілкуватися нею не перестав. Потап додав, що знає кілька мов і відповідає тією, якою люди до нього звертаються. Каже, вдома Каменських іноді говорить до нього іспанською.
Серед розмови російський журналіст згадав, як після анексії Криму Потап та Настя Каменських співали в Москві. Тоді на одній з премій репер зняв штани прямо на сцені та подякував росіянам за те, що вони їх приймають. Зараз виконавець вирішив пояснити свої дії.
«2014 рік. Ми, як і всі артисти, виступали в Москві, але цього року у нас був світовий тур. Ми їздили постійно з Настею за кордон, в Америку, в Німеччину. Це був початок ситуації в Криму, українська влада не коментує нічого, українська влада не каже, що це таке, ми не розуміємо, що це, але розуміємо, що щось відбувається. Ми слухаємо українські новини і до кінця не розуміємо ситуацію… Нас запрошують на премію РуТВ, де сидять у залі українські артисти, які вже давно зняли штани по-справжньому перед режимом Путіна. І цей жарт був у їхній бік, де сиділа Ані Лорак та Таїсія Повалій, це я зробив їм. В залі це було зрозуміло, а в телеверсії потім це вихопили», – наголосив репер, але, здається, і в цей момент злукавив.
За словами продюсера, цей жарт вийшов неоднозначним, через що він отримав порцію хейту від українців. Потап каже, що визнав свою помилку та сказав про це так: «Я тисячу разів просив вибачення за ці штани. Не соромлюся визнавати свої помилки, був не правий!». Принагідно, помилкою назвав і колаборацію з Бузовою – кається, нібито не знав контексту.
Підсумовуючи, Потап, на жаль, таки бачить своє майбутнє в Україні.
За його словами, воно невіддільне від країни. Направду, досить дивно це чути від людини, яка в складний час для країни була поза її межами, третій рік навалює крінж та всіма словами і вчинками не сприяє вибудові питомо українського культурного світу. Іде до Дудя, надалі пише крінжові пісні, відверто викручується у розмовах. Врешті, говорячи якісь правильні речі, завершує тези сподіваннями, що українці та росіяни через багато років таки знайдуть спільну мову…
Врешті, час і суспільний дискурс розставляє все по місцях – українці в мережі й далі не розуміють, що хоче сказати нам Потап. І, мабуть, не зрозуміє. Бо країна пішла далі, а він, видається, лишився у своїй парадигмі думок і дій.
Наостанок, сподіваємося, ви маєте розуміння, що Юрій Дудь і його проєкти, попри певний плюралізм думок і гостей, одначе лишається російською помийкою. Приміром, цього разу російський інтерв’юєр зманіпулював темою мобілізації в Україні. Мовляв, «не можна ж так говорити, що українці – вільнолюбиві, а росіяни – раби». Можна, Юра, можна – проведи історичні паралелі.
Принагідно, нагадаємо вам про нашу публікацію «Давно не блювала, нарешті вийшло»: навіть штучний інтелект вважає нову пісню Потапа «Волонтер» іспанським соромом – що з нею не так?