Як святкували Великдень наші предки: унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара

Великдень – одне з найулюбленіших (і найгарніших!)  свят в Україні. Нині нам як ніколи важливо знати, які ж традиції його святкування були в давні часи були саме в Україні, як наші предки вбиралися на свято, та як розмальовували писанки – ProSlav вирішив показати вам добірку унікальних давніх світлинах з архіву музею Івана Гончара, які днями оприлюднив журнал «VogueUA».

Писанкарка з Косова в місцевому буденному вбранні. 1920-ті роки Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара «Україна та Українці». Т. 15. «Галичина», м. Косів, Івано-Франківська обл.
Писанкарка з Косова в місцевому буденному вбранні. 1920-ті роки Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара «Україна та Українці». Т. 15. «Галичина», м. Косів, Івано-Франківська обл.

Підготовка до Великодня завжди розпочиналася заздалегідь, найважливіше зазвичай робилося ще за два тижні до свята. Починали підготовку з прибирання оселі й подвір’я, прикрашали будинок святковими рушниками, витинанками й квітами. Найулюбленіше заняття всієї родини – приготувати писанки: зазвичай в українських сім’ях виготовляли від 12 до 60 писанок, залежно від кількості членів родини. Писати писанки можна протягом усього посту або в Чистий четвер.

Із середи перед Великоднем починали випікати паски або бабки: одну велику для освячення, кілька маленьких для гостинців. Усі паски в Україні традиційно оздоблювали пташками, хрестиками, віночками. У Великодню суботу робили крашанки, а ввечері збирали великодній кошик. Туди клали паску, сирну паску, писанки, свинину, шинку, сало або ковбасу, сіль, хрін та свічку.

Іван Гончар «Народні звичаї. Типи та вбрання на Київщині» 1960—1970-ті роки. Папір, темпера. Збірка НЦНК «Музей Івана Гончара»
Іван Гончар «Народні звичаї. Типи та вбрання на Київщині» 1960—1970-ті роки. Папір, темпера. Збірка НЦНК «Музей Івана Гончара»

«Христос воскрес» — саме так ми вітаємо друзів та рідних. Відповідаємо: «Воістину воскрес» або «Воскресне Україна» та повторюємо тричі. Традиційно діти на Великдень ходять до сусідів і рідних і вітають їх зі святом великодніми віршами й піснями. Це називається христування.

Великдень пронизаний мотивами оновлення всіх сторін життя, розповідають науковці музею Гончара. Стосується це і вбрання українців. Щонайсвятковіше люди вдягали саме на Великдень. Кожен бажав надбати та вбратися бодай в одну нову річ до цього свята й подарувати обновку дітям. До святкування прали та готували найкраще святкове вбрання.

Професор Степан Килимник у своїй праці «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» описує великоднє вбрання українців: «Казкова картина біля церкви: сотні дівчат, одягнених у різнобарвний картатий одяг: плахти, вишиті сорочки, у керсетках, вінках з барвінку, позолочених позліткою, численні стрічки звисають на плечі, у червоних чобітках з мідними підковами; парубки та підлітки, святочно зодягнені – у вишитих сорочках, у широких штанах, підперезані широкими картатими поясами, у чоботях на “зборках”, здебільшого в сивих шапках; старенькі бабусі в запасках, із широкими крайками, також у вишитих сорочках, у намітках, у козлових чоботях, та дідусі й господарі в мережаних біллю свитках».

1 /8 В гуцульській старій хаті гуцулка готує крашанки та писанки біля печі 1920-і роки Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара «Україна та Українці». Т. 15. «Галичина», с. Черганівка, Івано-Франківська обл.
2/8 «На Великдень». Українці в місцевому національному вбранні. Родина Федора та Пріськи Пошабель. 1920-і рр. с. Вороньків, Бориспільський р-н, Київська обл. Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара «Україна та Українці».
2/8 «На Великдень». Українці в місцевому національному вбранні. Родина Федора та Пріськи Пошабель. 1920-і рр. с. Вороньків, Бориспільський р-н, Київська обл. Історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара «Україна та Українці».
3/8 внучка Устима Кармелюка – Марія Кармелюк-Слюсар, знаменита писанкарка, за роботою. 1960-і рр. Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара «Україна та Українці». Т. 14. «Поділля», с. Кармелюкове, Вінницька обл.
3/8 внучка Устима Кармелюка – Марія Кармелюк-Слюсар, знаменита писанкарка, за роботою. 1960-і рр. Мистецький історико-етнографічний альбом Івана Гончара «Україна та Українці». Т. 14. «Поділля», с. Кармелюкове, Вінницька обл.
4/8 Великдень - унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
4/8 Великдень – унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
5/8 Великдень - унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
5/8 Великдень – унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
6/8 Великдень - унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
6/8 Великдень – унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
7/8 Великдень - унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
7/8 Великдень – унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
8/8 Великдень - унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
8/8 Великдень – унікальні кадри з архіву музею Івана Гончара
Exit mobile version