У приміщенні НІЕЗ «Переяслав» презентували виставку «Забуті імена Переяславщини», присвячену творчості художника Павла Глоби з нагоди 107-ї річниці з дня його народження. Його син Павло Глоба – популярний в Україні астролог, а от про талановитого батька мало що відомо навіть землякам, розповідає Proslav.
Павло Пилипович Глоба народився 27 січня 1918 року в селі Пологи-Вергуни Переяслав-Хмельницького району. Про його життєву історію збереглося небагато інформації. У юнацькі роки він переїхав до росії, де закінчив Сибірське художнє училище імені М. Врубеля в Омську, а згодом навчався в Ленінградській академії мистецтв.
Під час Другої світової війни Павла Глобу призвали до лав Червоної армії, але, за рекомендацією Академії мистецтв, перевели до студії військових художників імені Грекова. На фронті Павло Глоба тримав у руках не зброю, а олівець і пензель.
За наказом радянської влади, документував війну через мистецтво: змальовував сцени бойових дій, портрети солдатів, військовий побут. Його ескізи й картини слугували основою для пропагандистських плакатів і листівок про героїзм радянських солдатів.
24 квітня 1945 року, під час штурму Берліна, Глобу тяжко поранили, і після лікування він був демобілізований. Помер художник у 1983 році в москві від лейкемії.
Після смерті митця його родичка звернулася до фундатора переяславського заповідника Михайла Сікорського, згадує старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Наталія Павлик:
– Двоюрідна сестра Павла Пилиповича підійшла до Михайла Івановича й сказала, що його дружина просить забрати картини. «А інакше спалю їх», – передала вона. Наприкінці 80-х років співробітники музею здійснили експедицію до москви, звідки перевезли все, що надала Ніна Іванівна: художні твори, особисті речі, фотографії. Лариса Годліна, яка тоді працювала головною зберігачкою, сказала, що таким чином дружина потурбувалися, аби картини не пропали й не потрапили у «непевні руки». Честь і хвала Михайлу Івановичу й музейникам, що зберегли твори нашого земляка.
Ініціаторка виставки, завідувачка сектору оцифрування музейної спадщини Вікторія Білозуб зауважила, що у фондових збереженнях заповідника лише невелика частина полотен художника, а загалом його творча спадщина налічує більше трьох тисяч творів. При цьому досі в Україні не було жодної експозиції картин Павла Глоби, бо після смерті його майстерня перейшла у власність Союзу художників СРСР і їхня подальша доля невідома.
Кандидат історичних наук, професор Олександр Колибенко висловив сподівання, що ця виставка заново відкриє для Переяславщини та всієї України забуте ім’я художника-земляка:
– Величезна кількість наших талановитих митців розсіяна світом і дуже багато з них безповоротно втрачені для України. Не завжди про цих людей знають, дуже часто відмовляються від талантів, які реалізували себе в інших країнах, хоча їхня творчість була під впливом української культури. Павло Глоба – один з таких людей. Ця виставка ілюструє те, що він ніс у собі дуже багато українського.
На виставку завітав житель села Пологи-Вергуни Сергій Чорниш. Його батько був близьким другом дитинства Павла Глоби. Той розповідав, що рідні простори вабили художника й періодично він приїздив на свою малу батьківщину, малював дніпровські краєвиди.
– Мій старший брат – було йому років чотирнадцять тоді – йшов берегом Дніпра і побачив, як якийсь чоловік малює пейзаж і в нього дуже гарно виходить. Прийшов додому та й сказав про це батькові. Батько пішов подивитися, хто ж там такий, а там його друг! «Іван!», «Павло!» – на радощах гукали вони. Обіймалися, цілувалися, качалися в очереті – такі щасливі були бачити одне одного. Батько розказував, що, як уже жив Глоба в москві, в нього була «Волга», і він майже щороку приїжджав на правий берег Дніпра малювати, привозив дружину й сина Павла.
Начальник відділу культури Валентин Шуткевич у вітальній промові акцентував на позитивній тенденції проведення мистецьких заходів у Переяславі, на яких збираються творчі люди й поціновувачі мистецтва.
Враженнями від виставки поділилися відомі місцеві митці. Директорка художньої школи імені Петра Холодного Ірина Кузьмицька зауважила:
– Павло Глоба – художник соцреалізму, він творив у радянський період, коли художники були поставлені в певні рамки. Переважна більшість його робіт були в батальному жанрі, шкода, що ми не можемо побачити їх. Щодо представлених творів – безперечно, Академія мистецтв у Ленінграді на той час була однією з кращих мистецьких закладів, тому він дуже професійний художник. Все ж я вважаю, що, де б не був художник, якщо він з України, це відображається в його творчості попри всі перепони. У цих картинах мені не вистачає цього духу українства. Однак нам необхідно знати наших митців. Ім’я Петра Холодного, на честь якого названа художня школа, теж було забуте, а він стояв біля витоків національного мистецтва.
Переяславський живописець Роман Мотузок підкреслив багатогранність митця, оптимізм та життєлюбність у його творчості.
– Надзвичайно приємно, що у Переяславі зберігається такий скарб. У роботах Павла Глоби я вбачаю вплив різних шкіл – і української, і петербурзької. Портрет дівчини біля моря – це справжній український імпресіонізм, у якому домінує легкість емоцій.
Ось ця етюдна робота, на якій зображена дівчина з курчатами, сповнена справжнього життя! Художник помічає ці речі навколо й відтворює їх на полотні. Дуже глибокий портрет літньої жінки – тут явно відчувається вплив видатної Тетяни Яблонської.
Його автопортрет, виконаний у експресивній техніці, й зараз виглядає сучасно. Зачіпають живописні роботи з зображенням його рідних місць – видно, що його це хвилювало, вони передають справжні, ненаграні, відкриті почуття. Я неодмінно запрошу своїх студентів переглянути цю виставку, бо в цього потужного художника багато чому можна навчитися.
Виставка творчості Павла Глоби діятиме до 7 лютого 2025 року в приміщенні «Старий Вертеп» за адресою: м. Переяслав, вул. Шевченка, 6.
