Контрнаступ Збройних сил України – наразі одна з найобговорюваніших тем як в Україні, так і за її межами. Військові експерти й аналітики активно аналізують події на фронті та оцінюють можливості обох сторін.
Зокрема, директор програми дослідження росії в Центрі військово-морської аналітики Майкл Кофман та старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) Роб Лі у статті для Foreign Affairs теж поділилися своїми прогнозами, пише Forbes Ukraine.
«Навіть за найкращого розвитку подій майбутній наступ навряд чи покладе кінець війні»
На їхню думку, дуже важливо, щоб Західні партнери України розробили довгостроковий план перемоги для України, адже навіть за найкращого розвитку подій майбутній наступ навряд чи покладе кінець війні.
Зазначається, що після цієї операції настане ще один невизначений період боїв та виснаження ресурсів, але із меншою кількістю постачання зброї для України.
Західні політики роблять надмірний акцент на майбутньому контрнаступі ЗСУ, але не виявляють готовності підтримувати Україну в разі тривалого конфлікту. Якщо підтримка можливого наступу є головним проявом західної допомоги, то москва може припустити, що час на її боці та ще більше виснажити ЗСУ.
«Навіть якщо Україна досягне успіху у цій операції, Кремль навряд чи піде на переговори. Щоб Україна могла й далі чинити опір, Захід має показати, що готовий допомагати Україні й після наступу», – вважають експерти.
Мотивація і бойовий дух в українській армії на високому рівні, але потрібно багато ресурсів
Також вони наголошують, що за останній рік українська армія зазнала значних втрат, і залишається дуже мало часу на підготовку нещодавно мобілізованих солдатів. До того ж, в України бракує повітряного захисту.
Аналітики зазначають: «Російська оборона не є непробивною, але вона може бути достатньо сильною, щоб виснажити українські сили на кількох лініях оборони, таким чином вигравши час для прибуття підкріплення. Глибока оборона росіян створена так, що тактичний прорив не мав стратегічних наслідків».
Прогнозування подальшого розвитку бойових дій є складним завданням. Також невідомо, чи забезпечив Захід Україну необхідними потужностями для проведення наступальних операцій, такими як машини для прориву барикад, розмінування та прокладання переправ.
З часом стає все очевиднішим, що додаткове обладнання, логістика та підготовка мають дуже велику значущість, порівняно з постійною увагою до таких бойових одиниць, як танки чи винищувачі.
«Хоч росія проводить військовий вишкіл до контрнаступу України, москва змарнувала цінні ресурси, а моральний дух солдатів може бути низький, і це все робить російські сили вразливими», – йдеться в статті.
Водночас в української армії мотивація і бойовий дух на високому рівні. Однак ситуація для України не така вигідна, як була у Харківській області у вересні 2022-го. ЗСУ потрібно не лише досягти успіху, а й не занадто виснажити власні ресурси.
Війна на виснаження
«Проблема із майбутнім наступом полягає у тому, що попри високі сподівання очікувати остаточної перемоги після нього не варто», – наголошують автори.
Наразі мало що вказує на те, що Володимир Путін добровільно закінчить війну, навіть якщо російські військові зіткнуться із поразкою. Він може продовжити її як війну на виснаження попри перспективи на полі бою у російської армії.
«Якщо ж український наступ буде успішним, то ані суспільство, ані політичне керівництво України не захоче погоджуватися на щось, окрім цілковитої перемоги. Якщо коротко, навряд чи цей наступ створить хороші умови для перемовин», – прогнозують аналітики.
Однак, не видається, що росія готова до безкінечної війни. Навіть якщо москва продовжить мобілізувати чоловіків і добувати застарілу зброю зі сховків, вона зіткнеться зі зростанням економічних проблем і дефіцитом робочої сили.
Україні потрібна довгострокова підтримка
Якщо Захід зможе підтримувати Україну, то навіть із мобілізацією людських і військових ресурсів, становище росії буде з часом все більше погіршуватися.
«У країн Заходу немає єдиного бачення, як закінчиться війна. Поразка для росії – це не те саме, що перемога для України, і не треба ходити далеко, щоб побачити, що в Європі перемогу України бачать по-різному», – вважають Майкл Кофман і Роб Лі.
Заходу варто було б активно готуватися до майбутнього після наступу. Адже історія показує, що війни важко закінчувати й вони продовжуються ще довго після рішучих перемог, навіть якщо перемовини вже почалися.
«США і Європі потрібно зробити необхідні інвестиції для підтримки України далеко після 2023-го, а також розробляти плани для наступних контроперацій й припинити покладати надії лише на одну», – резюмують автори.
Оперативна аналітика та втрати ворога станом на ранок 13 травня – в матеріалі Proslav.