Після півторарічної вимушеної перерви дитячий садок «Берізка» у Переяславі нарешті відчинив двері для своїх вихованців. Як адаптуються малюки та чи задоволені батьки ремонтом укриття, дізнавався Proslav.
З початку повномасштабного вторгнення ЗДО №7 «Берізка» не міг функціонувати через відсутність належного сховища. Поки садок був зачинений, діти перебували вдома або відвідували інші навчальні заклади. Навесні цього року коштом місцевого бюджету провели капітальний ремонт укриття. Темний підвал перетворився на місце безпеки для малечі – тепер воно відповідає усім нормам.
«Дуже хотілося повернутися у свій садочок»
Минулого понеділка, 21 серпня, освітянська родина знову об’єдналася. Тиждень потому журналісти Proslav завітали до «Берізки» в гості. О восьмій ранку на подвір’ї садочка лунає гамір та дитячий сміх. Дошкільнята, тільки-но бачать «своїх», одразу включаються в гру та спілкування з друзями. Найменші вихованці туляться до матусь або додивляються ранішній сон на татовому плечі – щоб звикнути до садочка, їм ще потрібен час.
Мами тим часом обговорюють облаштоване укриття – вихователі вже відводили туди дітей під час повітряних тривог. Мама чотирирічного Данилка Тетяна Ковшун особисто оглянула сховище:
– Поки наш садочок не працював, ми відвідували «Сонечко» – в ньому ремонт укриття завершили раніше. Дитині подобалося, там гарні вихователі. Але дуже хотілося повернутися у свій садочок, тому ми дуже раді. Укриття облаштували комфортно, ми повністю задоволені.
Вихователі гуртують дітей – час веселої руханки. Людмила Посполіт дуже скучила за своїми вихованцями. Упродовж року педагогиня працювала у «Сонечку», але в душі сподівалася якнайшвидше повернутися до рідного закладу.
– Я дуже люблю своїх діток – ось моя група «Волошка». Люблю наш садочок, щиро радію, що він запрацював. Під час моєї зміни ми вже двічі спускалися до укриття, діти навіть вечеряли там. Якщо тривога застає нас, коли час харчуватися, страви з харчоблока дітям приносять в укриття, – зазначає вихователька.
Молодшу групу «Малинка» повели снідати, та мама трирічної Міланки Ірина Федоренко ще лишається на подвір’ї. Каже, донечка ходить до садочка тиждень, але розлучатися з мамою і татом їй поки нелегко, як і ще кільком її одноліткам. Для дитини вона обрала саме «Берізку», тож поки заклад не працював, дівчинка була вдома.
Доньку Ярославу привела до садочка і Світлана Ярмоленко:
– Перед поверненням до садочка, Яся вагалася: «Не знаю, чи хочу в садочок, трішки забула…» Та у перший же день сказала: «Мам, класно! Я хочу сюди ходити!» Тут же її подружки, дитина дуже скучила за ними. В укритті ще не була, але батьки кажуть, що дуже гарне.
На місці занедбаного підвалу – 11 кімнат і хол
Екскурсію укриттям нам провела директорка ЗДО «Берізка» Оксана Михайленко.
– Ремонт розпочали на початку березня. Підрядники працювали швидко і злагоджено, навіть у вихідні. Зазначу, що раніше це був технічний підвал, який використовували суто для зберігання різного інвентарю. Він потребував капітального ремонту.
За два місяці оновили стіни, стелю та покриття підлоги. Встановили вентиляцію, відремонтували сантехнічні вузли, провели опалення, інтернет і всі необхідні комунікації. Облаштували ігрові зони, завезли меблі, забезпечили запаси питної води та продуктів. Далі тривав процес досушування будматеріалів та декорування приміщень. Працівники закладу влаштували прибирання. Як на мене, тут дуже затишно, – розповіла Оксана Василівна.
Площа укриття – 260 квадратних метрів, воно містить одинадцять кімнат – окрема для кожної групи. А ще просторий хол, у якому батьки можуть почекати дітей під час тривоги.
– Сподіваємося, що після перемоги цей зал ми будемо використовувати як хореографічний клас, – поділилася планами очільниця закладу.
В укриття педагоги з дітьми можуть потрапити, не виходячи на вулицю, спустившись зі своїх груп.
– Переміщення до укриття навіть у маленьких діточок не викликає стресу – ми просто переходимо до іншої кімнати, так само як до музичного чи спортивного залу. Там теж усе красиве, яскраве, там їхні улюблені іграшки. Діти відчувають позитив і спокій вихователів, тож почуваються у безпеці, – зауважує вихователька групи «Малинка» Ольга Куваєва.
Наразі за списком у «Берізці» 223 вихованці. У перший тиждень роботи садок щодня відвідують близько ста дітей. Зазвичай, більшість починає ходити з вересня, каже Оксана Михайленко. Малюкам, які вперше потрапили до садочка, адаптуватися індивідуально допомагає практичний психолог.
Ювілейний навчальний рік
Колектив ЗДО «Берізка» налічує 29 педагогічних та 28 технічних працівників. Оксана Василівна пишається своїми колегами:
– Багато наших педагогів мають звання вихователя-методиста. Від учителів у школах і чуємо схвальні відгуки про те, що наші вихованці вміють дружити, здібні, допитливі, мають високий рівень підготовки. Це, безперечно, висока оцінка професійності наших педагогів.
Керівниця закладу відзначає згуртованість свого колективу. Поки садок не працював, працівниці плели маскувальні сітки та килимки, збиралися на кухні закладу і готували їжу для військових. Продукти закуповували власним коштом. Через волонтерів передали на фронт тисячі пиріжків, вареників та інших страв. Свою благодійну місію не покинуть і тепер – готуватимуть у післяробочий час.
– Навчальний рік, що розпочинається – ювілейний: 9 серпня 2024 року дитячому садку «Берізка» виповниться 50 років. Багато подій відбулися за пів століття. Коли під час пандемії садочок вперше зачинився на п’ять місяців, здавалося, страшнішого не може бути. Але почалася війна. За ці півтора року ми не гаяли часу – постійно навчалися, підвищували свій професійний рівень. І вірили, що зовсім скоро настане день, коли ми відчинимося. Життя триває і його не можна спиняти. У садочку можуть працювати тільки оптимісти, бо ми взаємодіємо з дітьми. До дітей треба приходити лише з позитивом. І непохитною вірою, що все буде добре.