Мальовничі краєвиди, автентична архітектура та дух старовини – усе це робить Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» ідеальним майданчиком для зйомок. Які фільми, серіали, музичні відео та навіть стрічка для дорослих були зняті на території НІЕЗ «Переяслав» – розповідає Proslav.
ВЄРКА СЕРДЮЧКА – ГОП-ГОП (2001)
Вперше Андрій Данилко відвідав Музей просто неба у Переяславі ще до зйомок фільму «Сорочинського ярмарку». Тоді, в далекому 2001 році, разом з режисером Максимом Паперником він відзняв один з перших своїх відеокліпів на хіт «Гоп-гоп». Кліп вирізняється яскравими народними образами, гумором і енергійною подачею, що стало візитівкою Сердючки. Традиційний український побут і архітектура підкреслили фольклорний стиль пісні. Безумовно, кліп став важливим етапом у кар’єрі Вєрки Сердючки, закріпивши її образ як символ української естради з гумористичним та народним колоритом.
«СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК»
Мюзикл «Сорочинський ярмарок» на початку 2000-х років був потужним «медіасплеском» в кіноісторії Переяславщини. Більшість сцен відзняли у «декораціях» Музею просто неба, що надало фільму неповторного колориту та атмосфери українського села ХІХ ст. Мали місце й зйомки на березі Дніпра. Нині у Заповіднику констатують, що великою мірою саме цей мюзикл сприяв популяризації як Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, так і НІЕЗ «Переяслав» в цілому.
Наприкінці минулого року, до 20-річчя мюзиклу, наш сайт запропонував велику ілюстровану мандрівку у період зйомок. Кілька сцен фільму згодом стали окремими музичним кліпами, які транслювали музичні канали – це роботи Георгія Хостікоєва “Кажуть все мине”, Руслани Писанки та Андрія Федорцова “Нормально”, Софії Ротару “Я ж его любила” та гурту Віа Гра “Ой, говорила чиста вода”.
До слова. Менш ніж за рік на екрани вийшов ще один мюзикл «Пригоди Вєрки Сердючки». Сцени дитинства головної героїні знімали відносно неподалік – у стінах Дем’янецької гімназії. У Музеї просто неба знімали сцену іменин Вєркиної мами, запрошеним гостем якої став ватний російський співак філіп кіркоров (якщо ви ще пригадуєте хто це такий – прим.авт.)
ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ «ЧОРНИЙ ВОРОН»
Знімали на території музею й деякі сцени екранізації знакового історико-патріотичного роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон», що став бестселером української літератури. Сюжет переносить глядача в буремні 1920-ті роки, коли відчайдушні повстанці боролися з більшовицьким режимом. Серед задіяних об’єктів – двори ремісників (столяра й чинбаря), сільська управа, базарна площа, ткацьке подвір’я. Ці архітектурні ансамблі допомогли точно відтворити побут і дух українського села того періоду. Їх видно вже з перших хвилин перегляду.
ТЕЛЕСЕРІАЛ «САГА»
Масштабна епічна драма, що охоплює сто років історії однієї київської родини, стала одним із найамбітніших телепроєктів українського телебачення. Щоб передати достовірність подій XX століття, у серпні 2019 року знімальна група працювала на території Музею народної архітектури та побуту. В кадрі уважні глядачі можуть побачити такі переяславські об’єкти: двір чинбаря, сільську корчму, цвинтар, садиби селян різного статку – від безземельника до заможного господаря, а також дерев’яну церкву Святого Георгія та олійний двір. Кожна з локацій оживила історичну правду, закладену в сценарій. Ваше завдання – знайти ці кадри серед дев’яти годин усіх серій стрічки.
ТЕЛЕСЕРІАЛ «І БУДУТЬ ЛЮДИ»
Серіал грунтується на однойменному романі Анатолія Дімарова й розповідає про долю простих українців на зламі епох – від початку XX століття до початку колективізації. Через долі кількох родин глядачі бачать драматичні події – Першу світову війну, революції, більшовицький терор. Серед інших локацій зйомки проходили й в нашому Музеї народної архітектури Середньої Наддніпрянщини. Були задіяні автентичні об’єкти – церковно-парафіяльна школа та будинок перших комунарів.
ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ «ВІРИТИ»
Картина присвячена драматичній сторінці української історії – репресіям проти Церкви в радянську добу. Історія подається через переживання звичайної родини з Вінниччини, яка потрапляє в епіцентр переслідувань. Атмосферу доби передавали через автентичні архітектурні об’єкти музею просто неба в Переяславі, де 10-11 вересня 2020 року проходили зйомки. Використані такі локації, як базарна площа та Трьохсвятительська церква, що наразі є частиною експозиції Музею українського рушника. Прем’єра стрічки відбулася у 2021 році. До речі, у фільмі можна побачити і знайомих переяславців, які долучилися до масовки.
ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ «ЕКС»
Цей фільм розповідає про діяльність українських підпільників у міжвоєнний період, а саме про історичну акцію бойовиків ОУН на теренах Західної України. Зйомки, що тривали 7-10 травня 2017 року, проходили у музеї просто неба на об’єктах, які достовірно відтворюють селянський побут: хата заможного господаря, клуня та двір бондаря, сільська школа. Реалістичні декорації допомогли глибше передати дух спротиву й боротьби.
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ «БУДИНОК СЛОВО»
Ця стрічка – документальне свідчення трагічної долі українських митців, які мешкали в харківському «Будинку Слово» у 1930-х роках і стали жертвами сталінських репресій. 22-23 березня 2019 року знімальна група працювала на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», де було знято низку епізодів, що відтворюють атмосферу доби.
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ «УКРАЇНА. ПОВЕРНЕННЯ СВОЄЇ ІСТОРІЇ-2»
Продовження гучного документального проєкту, присвяченого забутим або прихованим сторінкам історії України. У другій частині творці, зокрема, Акім Галімов який торік був гостем університету, розкривають маловідомі факти з історії Русі та української державності. Важливу роль у зйомках відіграли архітектурні експозиції давньоруського Переяслава, серед яких – реконструйовані павільйони, археологічні музеї з автентичними фундаментами старовинних храмів, а також пейзажі самого міста. Усі ці об’єкти додали глибини та візуальної переконливості фільму, нагадали широкій аудиторії про переяславський Заповідник
ТАПОЛЬСЬКИЙ У МУЗЕЇ КОСМОСУ
18 жовтня 2020 року в Музеї космосу НІЕЗ «Переяслав» провів музичний прямий ефір для свого youtube-каналу один із найвідоміших ді-джеїв України – Dj Tapolsky (справжнє ім’я – Анатолій Топольський). Це проєкт, в якому він виступав зі своїми треками на різноманітних цікавих локаціях (зокрема, на Бессарабському ринку та горі Щекавиця в Києві, на річковому трамвайчику на Дніпрі). Родзинкою цього стріму є те, що тут можна сповна насолодитися красою рідного міста та Музею просто неба.
ФІЛЬМ ДЛЯ ДОРОСЛИХ «ХУТОРСЬКІ ПРИСТРАСТІ»
Переяславці, напевно, чули легенду про те, що на території музею просто неба знімали стрічку для дорослих. Ми знайшли цьому підтвердження. Йдеться про російський фільм 18+ «Хуторські пристрасті». Прототипом виступив відомий фільм «Вечори поблизу Диканьки» (на деяких сайтах для дорослих ролик так і підписаний – прим.авт.). Але у цьому варіанті більше еротики й відвертих сцен. У вихідних даних про локацію зйомки не сказано, але у кадрі легко можна побачити хату заможного селянина й інші локації скансенсу. Як отримали дозвіл на зйомки такої стрічки ніхто вже не пригадає, але її датують 2007 роком.
Також на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» знімали низку інших важливих фільмів і серіалів, зокрема:
- Документальний фільм «Я таки жив!..» (2015): присвячений Тарасу Шевченку; зйомки проходили в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, зокрема в інтер’єрі хати церковного сторожа.
- Документальний фільм «Імені Виговського» (2019): зйомки проходили в Переяславі, зокрема в Меморіальному музеї Г. Сковороди.
- Документальний фільм «Мистецтво волі. Ніл Хасевич» (2019): розповідає про життя та творчість графіка Ніла Хасевича; зйомки відбувалися на території музею просто неба, включаючи поліську хату, двір середняка, садибу заможного селянина-промисловця та церковно-парафіяльну школу.
- Мінісеріал «Дев’ять життів Нестора Махна»: деякі сцени знімалися в Переяславі.
ЯКІ ФІЛЬМИ ТА СТРІЧКИ БУЛИ ЗНЯТІ У КО-ПРОДУКЦІЇ З РФ?
Ми навмисне не згадали про телесеріали «Офіцерські дружини» (2015) й «Кріпачка» (2019), у зйомках яких також був задіяний Переяслав та його музеї. Ці стрічки, за старою колоніальною звичкою українського кіновиробництва, знімали для всього пострадянського простору. А відтак з українського там було хіба що ілюстративне тло.
Наша добірка, цілком можливо, не охопила ще деякі кліпи та фільми. Якщо згадаєте такі, незмінно залишіть коментар до цієї публікації у соцмережах. Неодмінно підготуємо ще одну подібну добірку, яка стосуватиметься Переяславщини в цілому.