Осінь — ідеальна пора, щоб зануритися у читання, втекти у яскравий світ історій,пізнати нове. Якщо ви в пошуку цікавої книги, Proslav пропонує добірку літературних новинок 2023 року. Зауважимо, що це твори українських авторів, які вже увійшли до переліку найпопулярніших за оцінкою користувачів книжкових онлайн-магазинів.
Марія Матіос «Мами́»
Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?
У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.
«Мами́» — важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.
Тетяна Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни»
Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з’являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими.
Як ми можемо підготувати себе і країну до збільшення кількості людей з інвалідністю? Яким вектором рухатимемося далі? Чи не відступимо від цінностей, за які віддають життя наші люди, — свобода слова, рівні права? Як підготуватись до післявоєнного стану — можливого рівня насильства, радикалізму? Куди може зникати емпатія під час війни, навіть у найбільш чуйних людей? І чому ми ніколи не зможемо бути такими, як до 24 лютого?
Книжка громадської активістки Тані Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни.
Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО. Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти.
Сергій Жадан «Скрипниківка»
Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років – наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю.
Сергій Жадан «ANARCHY IN THE UKR. Луганський щоденник. Бігти не зупиняючись»
Майже двадцять років тому герої «Anarchy in the UKR» здійснили ідейну подорож Сходом України, місцями бойової слави Нестора Махна. Мандруючи Донбасом, вони шукали відповіді на питання — що ж таке воля-свобода-анархія? Чи є межа між ними та де вона пролягає?
Що собою представляє «свобода»? Чи буває її замало або навпаки забагато? Що робить нас вільними? Що заважає нам бути вільними? Відповідь на ці та інші запитання ми знайдемо в книзі-подорожі Сергія Жадана.
У 2014 році автор знову відвідав територію, що колись була територією анархізму. Але цього разу — в дуже наелектризованій атмосфері, коли саме повітря просякнуте війною… Вже не давнішньою, часів Нестора Івановича, а більш ніж сучасною… Ця подорож описана у «Луганському щоденнику», що також увійшов до перевидання разом із оповіданням «Бігти не зупиняючись» – розповіддю про один день із життя Худого: простого хлопця з безіменного міста на Сході України. День, наповнений сумнівами та невпевненістю, день, наповнений любов’ю та смутком. День, коли змінюється погода та міняються обставини. Останній мирний день у його житті…
Віолетта Євтушенко «За зачиненими дверима»
Так наївно ми вважаємо, що знаємо усе про людей, які нас оточують… Але, які ж вони насправді? Замовника ескорт-послуги вбивають у готельному номері. Але крім жертви в приміщенні знаходилося ще троє осіб, які спали під час скоєння злочину. За розслідування вбивства береться детектив Роберт Кеснер із вимушеною напарницею — повією Леєю. Чи вдасться їм розплутати клубок людської брехні, щоб дізнатися, як убивця залишився непоміченим, і хто ж насправді є антигероєм цієї історії?
Юлія Мак «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем»
Дотепна і така тепла історія про літні канікули, що повертає в дитинство та юність. Від перших дитячих пригод в селі з сіном та кукурудзою до дорослішання та складних внутрішніх змін. Когось затягнула рутина кар’єрного зростання, а хтось став на захист України, хтось став зразковим сім’янином, а хтось досі вчить дівчат-підлітків як стати ідеальними. Що ж тримає їх разом, застиглих в спогадах Толіків?
Кінець 90-х — початок нульових. Головна героїня Ірка, неначе перемотуючи касету олівцем, повертається в час, коли по мобільному розмовляли перші три безкоштовні секунди, слухали молодого Вакарчука та безсмертний хіт «Вона». А ще зачитувалися підлітковими журналами «Cool girl» та «Oops», що ставали першими психологами юних дівчат, а очі виїдав парфумований кокосовий дезодорант «Och». Ви згадаєте як смачно було попоїсти в бабусі, податися з друзями в кукурудзяну мафію і сходити на першу сільську дискотеку. А бешкетні брати завжди будуть поруч і допоможуть полікувати розбите серце чи, можливо, й перетворитися на «ідеальну жінку» – саме таку, якою вони собі її уявляють.
«Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» — роман про перипетії дорослішання, юні закоханості, що з роками набули абсолютно інакших відтінків. І слід дитинства, який з нами на все життя — не важливо ким ви стали і як далеко опинилися від місця, де живе ваше дитинство.
Христина Шалак «Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію»
Ця книжка розповідає про психіатрію через призму окремих історій, розказаних самими героями: про те, як жити з тим чи іншим розладом, як лікуватися і працювати у психіатричних лікарнях, як дбати про рідних, які мають психіатричні діагнози. Такі свідчення нерозривно пов’язані з особистостями оповідачів, з їх багатогранними «я» — тож ці історії в першу чергу про людей, а не про хвороби. Ще одна тема, яка виступає тлом і контекстом до ділення — складна і суперечлива історія психіатрії, і зокрема — її відображення в архітектурі, яка стає дзеркалом суспільних і медичних настроїв.
«Чи чути звук дерева, що падає у лісі, якщо нікого немає поруч?» — це запитання запрошує стати свідками: уявно переступити поріг психіатричної лікарні, вислухати чужі переживання, побачити, як вони перестають бути незрозумілими і відлякуючими, стаючи натомість частинами загальнолюдського досвіду.
Іванна Пшенишна «Вакцина свободи»
Якщо воля живе у серці, а свобода це найбільша цінність — нескладно задля них пожертвувати своїм життям. Так вважає народ, який змушений багато років переховуватися, бо їхню рідну землю загарбали, а людей поневолили. Проте ці вільні й мужні люди не припиняють боротьбу із окупантами та їхнім диктатором, використовуючи для цього партизанські методи. А, коли молодий археолог знаходить на розкопках незвичайний предмет – кріокапсулу, в якій багато років спить дівчина, у повстанців з`являється шанс. Саме ця знахідка з минулого — ключ до перемоги, єдина надія повернути свою землю та відстояти свободу. Та чи зможе тендітна красуня врятувати цілий народ? І як знати, кому можна довіряти, а кого остерігатися? Надзвичайно цікава пригодницька історія про перше кохання, відданість, братерство, а найголовніше: про любов до своєї Батьківщини, яка передається з покоління в покоління.
Надія Вальчук-Остряниця «Майстер з того світу»
Чи замислювались ви, як татуювання може змінити життя людини, зробити її сміливішою, привабливішою, цілеспрямованішою версією себе? Чи, може, справа не в татуюванні, а в майстрі, який вирішив почати все з чистого аркуша?
Загадковий тату-майстер Максим, наділений родовим даром змінювати життя своїх клієнтів за допомогою незвичайних малюнків на тілі: войовничий спартанець, витончені маки, владолюбний вовкодав, величний воїн світла — розкривають у своїх власників нові риси характеру та провокують нові можливості. Містика, що з’явилась у житті звичайного хлопця кардинально змінює його. Видіння із загадковою родичкою, розрив з вагітною співмешканкою, зміна місця проживання, зустріч зі справжнім коханням та перешкоди на шляху у закоханих. Історія про віру та зневіру, злети та падіння, шанс та його втрату, минуле та теперішнє і право на майбутнє.
Євген Положій «Фінальний епізод (війни, яка триває 400 років)»
Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що Росія наважиться напасти. Проте їхні ілюзії розлітаються тієї ж миті, коли перші російські снаряди і міни вбивають перших людей і за лічені дні місто Марії перетворюється на цвинтар.
Російські війська оточують Маріуполь, тож пастор евакуює родину, родини прихожан і військових, дитячий притулок. Його волонтерський капеланський батальйон працює в «сірих» зонах по всій лінії фронту, а сини воюють і рятують людей пліч-о-пліч із батьком.
В одній із експедицій Григорій, осліплений вибухом, потрапляє в полон. Прикутий до підлоги у «столипінському» вагоні, він пригадує власне життя: дитинство, службу в радянській армії, боротьбу з наркомафією за безпритульних підлітків, пошук свого коріння і правди у мареві російської пропаганди…
Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і цивілізацією смерті — триває значно довше, ніж 400 років. І настав час для фінального епізоду.
Анжей Рудь «Заробітчанин. Прелюдія»
Ця книга починається сторінкою, вирваною з щоденника автора. В один з найважчих періодів свого життя Анжей Рудь починає вести щоденник, щоб залишити в пам’яті події свого життя в Польщі. Розуміючи, що його знання і досвід можуть допомогти іншим людям, автор наважується формат щоденника трансформувати в книгу. Книга наповнена фактами, цифрами, корисними порадами. На власній історії та на досвіді інших людей автор розповідає про шлях заробітчанина.
«Заробітчанин. Прелюдія» – це перша з серії книг «Заробітчанин». Вона описує період часу від ідеї поїхати на заробітки до моменту приїзду в Польщу. Наступні періоди: робота, дім, друзі, вороги, конфлікти… описані в інших частинах цієї книжкової серії.
Євгенія Кузнєцова «Драбина»
Толік щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як хоче лише він, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від усієї своєї надокучливої родини. Однак війна перевернула все, і на голову йому звалилась рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою і навіть котячі свекруха й невістка…
Нагадаємо, Від документалки про Бекхема до кримінального серіалу-трилеру: що подивитися на Netflix у жовтні