За інформацією пресслужби МАГАТЕ, українські пожежники в складних погодних умовах цілодобово ліквідують осередки займання, що залишилися після ворожої атаки в ніч проти 14 лютого. З даху саркофага ще підіймається дим і чути запах палаючого пластику, передає Proslav.
Станом на ранок 16 лютого на Чорнобильській АЕС рятувальники продовжують гасити пожежу, яка виникла внаслідок удару російського дрона по зовнішній обшивці захисного саркофага над четвертим реактором, зруйнованим під час аварії у 1986 році.
Представники міжнародної організації повідомили з місця події, що безпілотник пробив дах великої аркової споруди, побудованої для запобігання будь-якому радіоактивному викиду з пошкодженого реактора.
Унаслідок удару в даху утворилася діра діаметром близько шести метрів, пошкоджені внутрішня та зовнішня обшивки арки, а також частина обладнання та електричні кабелі. Однак несучі балки залишилися неушкодженими.
На місці удару група МАГАТЕ виявила дим, що виходить із даху, і запах палаючого пластику – загоряння, ймовірно, спричинене горючими матеріалами в обшивці даху.
Зазначається, що попри збитки, рівень радіації на об’єкті залишається в межах норми. Вимірювання, проведені фахівцями підтвердили, що показники не змінилися порівняно з попередніми даними. Найближчим часом планується встановлення додаткових датчиків для моніторингу радіаційного фону, але це стане можливим тільки після повної ліквідації пожежі.
Зі свого боку пресслужба Державного агентства України з управління зоною відчуження повідомила, що на місці події працюють шість співробітників ДСНС і дві одиниці спецтехніки. Крім того, через можливі ризики радіаційного забруднення на території зони відчуження посилено контроль за радіаційною ситуацією. При цьому оперативний аналіз даних не виявив перевищення норм радіаційного фону.
Які можуть бути наслідки удару по ЧАЕС
14 лютого енергоекспертка Ольга Кошарна розповіла в ефірі «Еспресо», які можуть бути наслідки російського удару по Чорнобильській АЕС. Вона пояснила, що, на щастя, російський безпілотник не влучив по тій частині саркофага, яка прикриває саме четвертий енергоблок і в якій законсервоване старе радіоактивне обладнання.
На об’єкті укриття (конфайнменті) є більш небезпечна зона і вона розміщена дещо в іншому місці, сказала експертка. Водночас запевнила: якщо і буде зростання радіації, то це залишиться в межах проммайданчика та укриття.
Якби удар припав саме на 4-ий енергоблок, в якому зберігалось 200 тонн ядерного палива, то ситуація була б гірша, наголосила Кошарна. Якби у небезпечну точку росія влучила 500-кілограмовою бомбою, наслідки відчули б і Білорусь, і росія, вважає вона:
«Там дуже великі дози. Якщо бомба впаде туди, це буде надзвичайно небезпечно. В деяких місцях там 2000 рентгенів на годину, бо під час аварії в реакторі було 200 тонн ядерного палива, 95% з якого залишилося там».
Зі слів Кошарної, паливо за роки перетворюється на пил і саме це є основною небезпекою. Вона уточнила, що кінцевою метою робіт на ЧАЕС є розбирання старого укриття, вилучення паливовмісних елементів та захоронення. Дотепер на ці роботи витратили 1,5 млрд дол.
На думку енергоекспертки, атака російських безпілотників на ЧАЕС – провокація, навмисно приурочена до Мюнхенської безпекової конференції. Також вона нагадала: Україна працює над тим, щоб міжнародний трибунал визнав такі дії актом ядерного тероризму.
Читайте також про угоду про корисні копалини України: Зеленський відхилив пропозицію, у Білому домі розкритикували його рішення.
