У 2024-2025 навчальному році дзвоник вперше пролунав для 278 083 першокласників – це на 36 198 дітей менше, ніж торік. За даними Державної служби статистики це пов’язано не лише зі зниженням рівня народжуваності, а й вимушеної міграції сімей з дітьми, інших безпекових чинників. Якими є демографічні та безпекові тенденції в середній освіті розповідає Proslav.
Зменшення кількості першокласників неминуче вплине й на скорочення мережі шкіл. Уже з наступного року набере чинності наказ МОН № 1112, згідно з яким школи, які не зможуть забезпечити очне навчання та набрати дистанційні класи, мають зупинити діяльність.
Під куполом парламенту обмірковують посилення безпеки в школах
А тим часом Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про посилення безпеки в школах. Відповідальність за неї пропонують покласти на місцеву владу. Наразі законопроєкт розглядає комітет Верховної Ради України із питань освіти. Щоб зміни набув чинності, їх мають підтримати парламент і Президент.
«Дуже важливо, щоб у законі були закріплені норми зокрема про заборону перебувати на території школи людям із явними ознаками сп’яніння, з небезпечними предметами або тваринами. Виняток – якщо вони використовуються в освітньому процесі. Але варто зазначити, що ці норми не діють, коли школа функціонує як укриття», – підкреслює важливість закріплення правил поведінки у школах на законодавчому рівні керівниця напряму моніторингу та аналізу рішень Центру спільних дій Оксана Заболотна.
Згідно із законопроєктом, правила перебування людей на території та в приміщеннях школи ухвалює педагогічна рада, а затверджує директор після узгодження із засновником школи (ОМС).
Також передбачаються суворі вимоги до шкільних охоронців. Ними не зможуть працювати люди із судимістю або ті, хто вчиняв домашнє насильство. Сторонні особи зможуть зайти до школи лише з дозволу директора.
«Під час співпраці з однією з громад ми стикалися з тим, що директор школи кілька років безуспішно домагався від місцевої влади виділити кошти на ремонт старого або будівництво нового паркану. Тепер ситуація зміниться, і зважаючи на складну безпекову ситуацію в країні, це правильний крок», – підсумовує Данило Ящук, регіональний аналітик Центру спільних дій з надією на те, що ці зміни допоможуть місцевій владі пріоритезувати фінансування безпеки шкіл.
Які думки має міністр освіти Оксен Лісовий?
А тим часом під час Саміту перших леді та джентльменів сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий сказав про те, що виклик війни, велика кількість зброї, вибухових речовин ставлять питання оснащення навчальних закладів рамками на вході, а також відеоспостереженням, сигналізацією для забезпечення безпеки учнів.
«Одним з викликів є кількість боєприпасів, які знаходяться сьогодні в Україні, кількість зброї, вибухових речовин, снарядів тощо, що може опинитися в школі в руках дітей, дуже велика. На жаль, кожна школа, кожен український заклад освіти повинен бути оснащений рамками на входах, сигналізацією, пожежною сигналізацією, там має перебувати офіцер безпеки. Кожен заклад освіти повинен мати закритий периметр і контроль доступу, відеоспостереження», – зазначив Лісовий та нагадав, що в умовах війни для забезпечення навчання офлайн в закладах освіти будуються бомбосховища. Загалом, за його словами, тільки шкіл в Україні біля 12 тисяч, 9 тисяч дошкільних навчальних закладів, біля 4 тисяч позашкільних закладів освіти, приміщення біля 200 закладів вищої освіти, де навчається в середньому до 10 тисяч студентів.
За словами міністра, усі ці заклади освіти повинні бути забезпечені бомбосховищами. В середньому ціна рішення цієї проблеми перевищує 4 млрд доларів.
Оксен Лісовий нагадав, що в 2024 році з бюджету на будівництво укриттів виділено 7,5 млрд грн, проте в наступному ця сума зросте і передбачатиме видатки на рамки, сигналізації в школах. Також до вирішення цього питання залучаються соціально відповідальний бізнес, громади, міжнародні партнери.
Загалом уряд планує повернути до офлайн навчання в школи до 300 тисяч школярів до кінця року.
А тим часом Верховна Рада пропонує скасувати золоті та срібні медалі у школах.