У четвер, 17 серпня, відбулась 59-та сесія Переяславської міської ради. На ній розглядали питання щодо створення робочої групи щодо перенесення полотна з Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 р.» з приміщення Вознесенського собору, передає Proslav.
На засіданні сесії був присутній представник НІЕЗ «Переяслав» Олександр Колибенко, який роз’яснив присутнім суть питання. У першу чергу, він подякував керівництву громади за постійне сприяння збереженню культурної спадщини, у тому числі, Вознесенського собору.
Виступ представника НІЄЗ «Переяслав»
«Це питання, яке сьогодні винесено і за яке ви будете голосувати, неодноразово піднімалось НІЕЗ «Переяслав». Він (заповідник – ред.) звертався і до Київської обласної адміністрації, і до Міністерства культури України. Але я хотів би, щоб ви для себе чітко розуміли – наразі винесено на голосування два питання. Перше – створення робочої групи, друге – отримання дозволу на перенесення», – зазначив музейник.
Він пояснив, що коли у 1974 році створювався Музей-діорама «Битва за Дніпро» Михайлом Івановичем Сікорським, то таким чином було врятовано Вознесенський собор від руйнування. Оскільки, за його словами, до цього архітектурна пам’ятка знаходилась пустою і з часом руйнувалась.
«Основна частина створеного музею – це полотно-діорама. Окрім нього, є також інша частина, яка є менш цінною і яку не так проблемно для працівників музею демонтувати. Однак демонтаж полотна і перенесення його в інше місце – це надзвичайно складний процес, який можуть виконати лише спеціалісти-реставратори найвищого рівня. Робота таких фахівців, як ви розумієте, коштує недешево. Водночас таких спеціалістів дуже мало. Я би навіть сказав, одиниці», – підкреслив Колибенко.
Хто увійде до складу комісії
Музейник зауважив, що заповідник звернувся до Мінкульту для вирішення цього питання. Перший етап до вирішення, за його словами, це створення робочої групи, до якої увійдуть представники Переяславської міської ради, КОВА, Міністерства культури України, співробітники спеціалізованих реставраційних центрів, фахівці Національної академії наук України.
«Тільки після створення цієї комісії можна буде приймати рішення про перенесення полотна-діорами. Тоді буде вирішено яким чином буде відбуватись демонтаж. Ви зрозумійте, що воно знаходиться у натягнутому стані з 1975 року. Зняття полотна призведе до руйнування шару фарби, яке необхідно буде у той же момент реставрувати. Тобто, це складна технічна проблема. Вирішити цю проблему ні заповідник, ні, до всієї поваги, усі присутні не можуть. Тому, треба ставити питання про створення робочої групи. Щоб вона надала свої рекомендації», – звернувся Олександр Володимирович до депутатів.
Колибенко підкреслив, що мова йде не тільки стільки про подолання певної радянської спадщини, а про збереження унікального полотна, яких дуже мало в Україні. Водночас він закликав не допустити руйнування однієї з робіт Михайла Сікорського під час відзначення сторіччя з дня його народження.
«Точка зору Національного заповідника «Переяслав» – зараз треба звернутись до Міністерства культури України про створення робочої групи, яка б вирішила це питання», – резюмував музейник.
Однак, за його словами, у другій частині питання зроблено помилку. Оскільки ніхто дозвіл на перенесення не зможе надати. Тому, Колибенко запропонував внести зміни у питання, за яке голосуватимуть депутати.
Внесення змін, обговорення та голосування
Таку зміну підтримав міський голова Вячеслав Саулко й запропонував внести зміни до проекту рішення.
«Враховуючи ваші зауваження, я пропоную внести зміни і в рішення в цілому, і в «шапку» звернення, щоб документ мав назву «Звернення щодо створення робочої групи по питанню перенесення полотна з культової споруди», але не отримання дозволу», – сказав міський голова Переяслава.
Своє зауваження зробила місцева депутатка Руслана Потапенко, зауваживши що, на її думку, наразі це питання не є актуальним. Вона вказала на звернення Президента України, який закликав витрачати кошти для допомоги Силам оборони. Й зазначила, що таке рішення може викликати резонанс у Переяславській громаді.
Голова Переяславської громади відповів, що це питання розглядається згідно до Закону про декомунцізацію. Оскільки, і сам Музей-діорама, і полотно несе радянські наративи. Водночас Саулко зауважив, що наразі не розглядають фінансовий аспект даного питання.
В підсумку, за основу та в цілому із запропонованими змінами проголосували «За» 20 місцевих депутатів – рішення було прийнято.
