Народний театр КЗ «Переяславський центр культури та мистецтв» став лауреатом Міжнародного конкурсу «Підкори сцену», інформує Proslav.
Актори отримали відповідні дипломи, медалі та кубок, а керівник колективу Людмила Леляк отримала Подяку та Сертифікат від директора фестивалю Станіслави Котелянської, голови громадської організації «Дитяча організація «Світограй».
На Міжнародному конкурсі місцеві культурні діячі представили уривок сцени авторської вистави «Справи сімейні».
Про що вистава «Справи сімейні»
Як зазначає Людмила Леляк, за сюжетом дія відбувається в наш час, в родині. Події, які розгортаються перед очима глядачів, взяті із реального життя, те що відбувається у суспільстві. Ці події мали місце чи не в кожній української сім’ї.
«Сім’я – це найдорожчий скарб, який має людина, потужна єдність, і дуже прикро, коли ця єдність кришиться. Тоді любляча мати раптом іде проти сина, кохання стає важливішим за бажання матері, а чужі діти стають дорогими і рідними перед обличчям реальності», – розповідає вона.
Актори додають, що події не обмежуються родинними справами. На перший план виходять події, спровоковані війною, участь в ній не тільки військових, але й мирних громадян заради перемоги. В епізодичних ролях вистави залучені діти.
«Саме діти з їх щирістю в молитві створюють атмосферу єдності, непереборності та відродження України», – зауважують діячі культури.
Коли розпочались роботи над виставою
Людмила Леляк розповіла, що робота над виставою «Справи сімейні» розпочалась у червні минулого року, а в жовтні відбувся її попередній показ в Переяславському центрі культури та мистецтва на розсуд корифеїв сцени Переяславщини.
В березні цього року виставу побачили жителі села Вовчків, а в квітні жителі села Велика Каратуль.
«В залі не залишалось жодного байдужого глядача. Реалії сьогодення, відтворені в сценах, співпереживання викликали сльози на очах людей. Вони щиро дякували акторам за виступ», – розповідає про виступи керівниця колективу.
Ролі виконували: Тетяна Тимофіївна – Тетяна Костюк, Мишко – її син – Владислав Підопригора, Оксана – його дружина – Софія Кияниця, Вікторія – сестра Оксани – Діана Богатир, Владик – брат Оксани – Владислав Дяченко, Наталка – подруга Тетяни Тимофіївни – Наталія Дола, Ніна – подруга Тетяни Тимофіївни – Світлана Яценко, Надія – подруга Тетяни Тимофіївни – Наталія Білянкіна, Віктор – чоловік Надії – Віктор Григорович, Переселенки – Надія Томчук та Людмила Леляк.
Яка мета роботи народного театру
Керівниця відзначає, що всі учасники колективу щиро віддані театральному мистецтву, із захопленням відвідують репетиції та старанно працюють над своїми образами.
Людмила Леляк зазначає, що головна мета роботи народного театру – пошук талантів, у тому числі і дітей, які мають хист до театрального мистецтва, створення вистав, пізнання української історії та культури засобами театрального мистецтва.
Керівник гуртка залучає учасників до всіх етапів підготовки вистави: читання твору, його обговорення, розподілу ролей, підбору сценічних костюмів, декорацій, музики. При розподілі ролей враховуються індивідуальні здібності та бажання, що сприяє гармонійному розвитку творчої особистості кожного учасника.
«Війна змінює людей… Хтось, як загнаний звір, продає свою душу ворогу, руйнуючи долі інших, стверджується в своїй нікчемності… А хтось – відважно бореться за волю, за країну, за мирне життя, чіпляючись за останню ниточку надії, але, не виборюючи її – гине. Хтось запам’ятає своїх синів, братів, чоловіків вічно молодими, пронесе у наступних поколіннях глибокий біль за долі, що так рано відцвіли. Війна змінює людей, а театр покликаний змінювати людей до кращого, до людяності», – резюмує Леляк.