У Бориспільському міськрайонному суді Київської області триває слухання у справі генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича. Його обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України – одержанні неправомірної вигоди службовою особою, повідомляє Proslav.
Перебіг попередніх засідань
Попереднє засідання, призначене на 2 жовтня, не відбулося. Як пояснив адвокат Віталій Синяченко, обвинувачений не зміг прибути до суду через технічну несправність автомобіля дорогою на слухання. Прокурор Микола Шиленко зазначив, що без присутності обвинуваченого розгляд справи є неможливим, тож суд ухвалив відкласти засідання.
На засіданні 13 жовтня суд продовжив запобіжний захід у вигляді обов’язків, передбачених заставою, ще на два місяці. Зокрема, обвинувачений зобов’язаний прибувати до суду за викликом, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі Переяслава без дозволу прокурора або суду, а також утримуватися від спілкування зі свідками.
Того ж дня суд продовжив на два місяці і строк відсторонення Олексія Лукашевича від посади генерального директора НІЕЗ «Переяслав». Тимчасово виконуючою обов’язки керівника установи залишається Марина Навальна.
Суть обвинувачення
За версією слідства, у квітні 2025 року до генерального директора заповідника звернулася представниця ТОВ із проханням надати дозвіл на проведення відеозйомки соціального ролика на території НІЕЗ «Переяслав». Посадовець, за даними обвинувачення, висунув вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч гривень за погодження відповідного дозволу.
21 квітня під час особистої зустрічі у службовому кабінеті, за даними слідства, Лукашевич підтвердив суму «винагороди» та узгодив із заявницею порядок оформлення документів. Згодом він надіслав проєкти заяв і дозволів через мобільний застосунок WhatsApp.
24 квітня близько 16:00 посадовця затримали працівники поліції безпосередньо під час отримання обумовленої суми коштів.
Дії посадовця кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Перегляд доказів і допит викривачки
Під час чергового засідання 23 жовтня суд під головуванням судді Олени Шевченко переглянув відеозапис, зафіксований прихованою камерою на викривачці в межах проведення слідчих дій.
Викривач – це особа, яка повідомляє правоохоронним органам достовірну інформацію про можливе корупційне правопорушення, що стало їй відоме під час виконання службових або професійних обов’язків.
Після перегляду відео до зали суду запросили свідка-викривачку, яка й повідомила поліції про ймовірне правопорушення.
Цього разу обвинувачення у суді представляв прокурор Дмитро Литвиненко – член групи прокурорів у цій справі, який вийшов на заміну колезі Миколі Шиленку через його відсутність. Прокурор розпочав допит викривачки, з’ясовуючи обставини її знайомства з обвинуваченим.
Вона пригадала:
«У мене є товариш. Він запропонував мені, скажімо так, підзаробити. Йому треба було зробити зйомки рекламного ролика продуктів харчування в народному стилі. Попросив пошукати локації для зйомок, бо під Києвом такі місця вже були у нас і вже нецікаво. Наприкінці грудня він запропонував цю ідею, і я почала займатися пошуками».
За словами викривачки, під Києвом відповідних місць знайти не вдалося, і їй порадили поїхати трохи далі. Так вона звернула увагу на Музей просто неба у Переяславі.
«Я спочатку не змогла потрапити туди, але побачила, що місце гарне. В інтернеті знайшла офіційний сайт, зателефонувала за вказаним номером. Відповіла жінка, сказала, що не зовсім знає, як правильно оформлювати такі питання, і передасть мої контакти іншій людині. Пізніше зі мною зв’язався заступник Ігор. Ми домовилися про зустріч».
Свідчення жінки проливають світло на початок спілкування з посадовцем:
«Це була весна, квітень 2025 року. Мені детально пояснили, як заїхати до парку. Вийшли Ігор і Лукашевич. Ми разом подивилися локації – місце мені дуже сподобалося. Але коли я спитала, що по коштах, з’ясувалося, що на сайті є прайс, але мій формат зйомок не передбачений у прайсі. Лукашевич пояснив, що “це не зовсім те, що у нас прописано” і запропонував варіант із неправомірною вигодою для нього – 100 тисяч гривень, щоб я туди зайшла. Це була наша перша зустріч. Я такого не очікувала».
Після цього, за її словами, вона порадилася з людиною, яка запропонувала цей проєкт, і вирішила звернутися до правоохоронців.
«Мені стало прикро, що таке відбувається в нашій країні. Я звернулася до правоохоронних органів. Хотілося все ж таки зняти, але я до кінця не вірила, що він справді візьме ці кошти».
Жінка додала, що згодом відбулося ще кілька зустрічей, під час яких обговорювали документи, умови зйомок, і сума кілька разів змінювалася.
«Деякі локації були зайняті, на деякі не можна, там вогнище розпалювати не можна… Почалися якісь нюанси і сума почала змінюватися. Спершу прописуємо 13 тисяч – це як по правилах. Але потім виплила сума 150 тисяч, яку треба було зазначити у документі. Я привезла два документи на вибір людині, але людина забрала два документи, ну і кошти взяла».
Прокурор уточнив, яким чином відбувалося озвучування суми неправомірної вигоди.
«Це по суті була вимога, – відповіла викривачка. – Без цього я б не могла зайти на територію на той час, який мені треба, і взагалі залишатися там, бо моїх людей, які вели б зйомки, просто виганяли б. І за цей пропускний договір, по суті листочок, щоб нас впустили – це тільки так».
Наступне засідання у справі призначене на листопад. У його межах планується допит обвинуваченого Олексія Лукашевича.
Утім стосовно гендиректора національного заповідника відкрито ще кілька кримінальних проваджень, які розглядаються у Переяславському та Бориспільському міськрайонних судах Київської області.
