Десять років минуло від трагічного дня, коли росіяни обстріляли гуманітарний коридор, яким мали відійти з-під Іловайська взяті в оточення українські військові. У День пам’яті загиблих захисників України, 29 серпня, біля Алеї Героїв у Переяславі вшанували полеглих оборонців. До пам’ятника воїнам АТО поклали соняхи – символ цієї жалобної дати, повідомляє Proslav.
Ведуча мітингу-реквієму Влада Черненко розповіла про події, яким присвячений День пам’яті загиблих захисників України. Наприкінці літа 2014 року тривала найгарячіша фаза війни за Донбас. Майже весь серпень українські воїни тримали оборону міста Іловайськ у 45 кілометрах від Донецька. Але з часом стало зрозуміло, що війська потрібно відводити.
Українське командування звернулось до росіян по відкриття гуманітарного коридору для відведення своїх сил. Дозвіл дав особисто очільник Кремля Володимир Путін. Вихід запланували на 29 серпня. Вранці, щойно українські війська рушили від Іловайська, росіяни розстріляли колону з важкого озброєння.
– Тоді загинули 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів. Тисячі особистих трагедій. Іловайськ, Донецький та Луганський аеропорти, Дебальцеве, Савур-Могила, Зеленопілля… Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат, – сказала Влада Черненко.
Аби відійти з Іловайська, українським військовим треба було рухатися через поля соняхів. Десь поміж них і застав їх ворожий вогонь. Останнє, що бачили на цьому світі наші захисники, були золотаві голівки, повернуті до сонця. Тому саме сонячні квіти стали нагадуванням про полеглих воїнів і символом обірваних окупантами життів.
Хвилиною мовчання присутні вшанували усіх, хто поклав своє життя на вівтар свободи та незалежності України. Священники Ради церков Переяславщини відправили панахиду за загиблими воїнами.
«…Наша мета – це повна ліквідація ворога, холодна й послідовна ліквідація, аби не лишилося того, хто посміє знову підняти зброю у наш бік, не залежно від того, завершиться війна завтра, через рік чи триватиме й далі нами, з нами, без нас і опісля нас», – ці рядки ветеранки російсько-української війни Єви Тур проникливо й щемливо зачитали юні вихованки студії конферансу «Акцент» Переяславського Центру культури і мистецтв. А потім поклали до підніжжя меморіалу букети соняшників.
До присутніх звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Сьогодні День вшанування наших Героїв, але ми пам’ятаємо їх кожного дня. Десяті роковини від подій Іловайського котла. Наші Збройні Сили, наша влада тоді повірила, що з ворогом можна говорити, домовлятися про справедливий мир. На жаль, цього чуда не сталося. Підступний ворог знищив українських воїнів, коли вони пробиралися через поле соняшників. Але вони не здалися, і саме вони розпочали шлях, який і сьогодні продовжують наші захисники. Дякую людям, які приносять до портретів наших воїнів-земляків живі квіти. Дуже хочеться щоб Алея Героїв завжди була повна квітів, але більше не поповнювалася новими портретами.
Командир зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 12-ї бригади полку «Азов» НГУ, майор з позивним «Мирон» та начальник групи документального забезпечення відділу №1 Бориспільського РТЦК та СП, майор Андрій Загнойко вручили рідним полеглих захисників з Переяславщини їхні посмертні нагороди.
– Повертаючись думками в дитинство, я згадую фразу бабусі та прабабусі: «Які б негаразди не трапилися в житті, головне, щоб не було війни», – сказав Андрій Загнойко. – Мені малому було незрозуміло – ну яка війна, це щось з минулого, мене це точно не стосуватиметься. На превеликий жаль, ми те покоління, яке своїм дітям і онукам буде казати: «Усе перемелеться, якби лиш не було війни». Війна – найстрашніше явище в світі. Але зірки найяскравіше сяють у темряві. Зараз яскраво сяють зірки хлопців і дівчат, які поклали життя заради свободи України, заради нашої можливості бути українцями. Кожен, хто може тримати зброю, має стати до війська, хто не може – допомагати війську. Саме в єдності наша сила. Ми воюємо з ордою, яка не рахується з правдою, ми ж пам’ятаємо кожного.
Музикантка і співачка Леся Горобець виконала пісню «Воля» під акомпанемент бандури. До пам’ятника загиблим воїнам-учасникам ООС і АТО та портретів на Алеї Героїв Переяславщини у знак пам’яті та вдячності присутні поклали квіти.
