У Міністерстві освіти і науки пояснили, що змінить реформа старшої школи. За словами посадовців, початкові школи й гімназії залишаться, передає Proslav.
«Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив», – зазначили у МОН.
Що передбачає реформа старшої школи
- Вибір учнями профілів і предметів / курсів і ширша пропозиція профілів для учнів із сіл.
- Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів.
- Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні.
Що не змінює реформа
- Гімназії й початкові школи (1-9, 5-9, 1-4 класи) НЕ ЗАКРИВАТИМУТЬ. Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти.
- Початкова школа залишиться якнайближче до місця проживання дитини.
- Кількість учнів у 1–9 класах лишається такою самою: мінімум – 5 учнів, максимум – 24 у початковій школі й 30 – у базовій.
Що робити дітям, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?
Розгляньмо кілька можливих сценаріїв:
- Якщо дитина навчається у 1–9 класах школи, яка стане ліцеєм (тобто з 2027 року матиме лише 10–12 класи), вона зможе перейти до іншого закладу у своїй громаді, де є повноцінні класи 1–9.
- Якщо ж школа залишиться гімназією (лише 1–9 класи), учень завершить навчання до 9 класу, а далі зможе вступити до ліцею – у своїй або іншій громаді. Також є можливість продовжити освіту в закладах професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.
Чи передбачене фінансування для ліцеїв?
За словами міністерства, держава активно інвестує у забезпечення майбутніх ліцеїв. Наприклад:
- У 2024 році виділено 500 млн грн на оснащення кабінетів для природничої, математичної та технологічної освіти у 10-х класах пілотних шкіл.
- Ще 500 млн грн нещодавно спрямовано на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій у майбутніх ліцеях.
- У 2023 році 1,22 млрд грн субвенції НУШ пішло на облаштування природничих кабінетів. Цьогоріч ця сума зросла до 1,39 млрд грн – кошти підуть на підтримку природничих, математичних напрямів, а також міжгалузевих і інтегрованих курсів. Багато з цих закладів стануть ліцеями.
Уряд планує і надалі підтримувати модернізацію шкільної інфраструктури
«Упроваджувати реформи – завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, – це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи», – пояснюють у МОН.
Посадовці зазначають, що міністерство залишається відкритим до діалогу та закликає всі зацікавлені сторони долучатися до обговорення.
«Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання», – резюмують в установі.
Тим часом Кабмін пропонує розширити перелік студентів та педагогів, яких не призвуть до війська.