У самому серці Переяслава, поруч із Вознесенським собором, стоїть історична будівля, що бачила епохи – від імперських реформ до сучасної незалежної України, інформує Proslav.
Споруду, де нині розміщується ліцей імені Івана Мазепи, ввели в експлуатацію ще 1 вересня 1877 року як бурсу – гуртожиток Переяславського духовного училища.
Духовне училище: центр освіти на Лівобережжі
Переяславське духовне училище було створене у 1862 році шляхом реорганізації місцевої семінарії. А вже у 1867 році новий Статут духовних училищ започаткував реформу, яка зробила освіту доступнішою та якіснішою. Заклад відігравав важливу роль у підготовці не лише священників, а й учителів для церковно-приходських шкіл.
При училищі діяла Свято-Макарівська церковно-приходська школа, що слугувала підготовчим етапом для майбутніх учнів. Серед викладачів був Андрій Козачковський – лікар і друг Тараса Шевченка, який неодноразово навідував його в Переяславі.
Занепад і війна: зміни в XX столітті
Після революційних подій 1917 року духовне училище припинило свою діяльність. Близько 1920-го в будівлі облаштували дитячий будинок, який функціонував до 1941 року.
Під час гітлерівської окупації у будівлі розміщувалась комендатура, а в період з 1958 до 1996 року вона слугувала одним із корпусів педагогічного училища. Воно працювало до 1987 року, після чого було перенесене до Білої Церкви.
За ці десятиліття споруда зазнала значних змін: унаслідок бомбардувань 1941-1943 років довелося відновлювати ціле крило, а розкішні декоративні елементи було втрачено назавжди.
Від школи до ліцею: нове життя історичної споруди
У 1987-2000 роках у будівлі діяла загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6. А вже у серпні 2000 року її було реорганізовано: створено гімназію з поглибленим вивченням гуманітарних та фізико-математичних дисциплін. Пізніше гімназія трансформувалася в ліцей.
Тим часом розповідаємо, як Переяславський ліцей імені Івана Мазепи проводжав випускників у доросле життя.