«Вірю, що наш маленький баскетбольний майданчик сприятиме розвитку цього спорту в нашому місті», – Андрій Бован про свою ініціативу

Уже 10 років Андрій Бован викладає математику та фізику в Переяславській школі №3. У перші дні вторгнення росії в Україну пішов добровольцем у підрозділ місцевої тероборони. А тепер, за його ініціативи, у п’ятницю мешканці Переяслава власноруч облаштували баскетбольний майданчик. Можливо, тепер це буде одна з улюблених спортивних локацій найменших жителів міста.

«Вірю, що наш маленький баскетбольний майданчик сприятиме розвитку цього спорту в нашому місті», – Андрій Бован про свою ініціативу

Про це ProSlav дізнався з посту в Facebook Андрія Бована. Відтак ми вирішили дізнатися у нього, звідки з’явилася ця ідея і хто підтримав його ініціативу.

Як розповідає пан Андрій, вони з колегами зібралися в п’ятницю о 16:00, почали монтаж кільця і до 20:00 все уже було готово.

«У мене доньки навчаються у ЗОШ №3, а я там працюю вчителем. До речі, «привіт» усім тим, хто сумує за «совком» і вважає, яка велика тоді країна була. Як можна було побудувати школу в 50-х роках без спортзалу і без укриття чи бомбосховища?, – обурюється Андрій Васильович, – Тож, оскільки спортзалу немає, вчителі, звісно, прикладають максимум зусиль для проведення якісних уроків. Тому вибирають надзвичайно прогресивні модулі з фізичної культури – бадмінтон, флорбол і т. п. Але такі види спорту, як баскетбол та волейбол, які традиційно проводять взимку в спортзалі, недоступні».

Пан Андрій зазначає, що не міг не врахувати надзвичайно якісний підхід до підготовки баскетболістів у нашому місті: «Ми можемо пишатися тим, скільки баскетболістів, яких виховала наша спортивна школа, виступають на чемпіонаті України. У спортзалі школи №7 є красивий банер з переяславцями, які досягли успіху у цьому виді спорту. Не просто так Алла Бикова (тренер з баскетболу міської ДЮСШ, Заслужений тренер України – прим. авт.) отримала відзнаку «Почесний громадянин Переяслава». Це титанічна повсякденна праця, яка дійсно дає результат. Та що там говорити – не в кожному обласному центрі є професійна баскетбольна команда».

«Мої доньки Наталочка та Женя, – продовжив учитель, – вже 2 роки відвідують тренування. До речі, хотілося б відмітити тренерів за їх професіоналізм – Альону Теслю та Іру Бикову.

Я проживаю на Підварках, вул. Богданова 2. Біля будинку є волейбольний майданчик. Я щиро радію коли бачу, як на ньому грають, але там здебільшого старші діти. Тож я вирішив зробити для дівчат баскетбольне кільце. Для установки потрібно було вибурити 3 отвори по метру в глибину, щоб забетонувати. Кільце ставили на асфальтованому майданчику біля будинку. На днях планую і розмітку намалювати біля нього».

Андрій Васильович висловив вдячність усім, хто підтримав його ініціативу: «Хотілося б відмітити мого тестя Петра Науменка – він виділив труби для того, щоб зварити конструкції (вартість металевих труб зараз доволі висока), а також мого батька Василя Бована. Він зварив цю всю конструкцію. Олександр Карман, з яким ми познайомилися на блокпосту в лавах ТрО, надав піддон для щита.

Хочу також подякувати вчителям зі школи. Володимир Бражник спершу допоміг перевезти кільце з Гайшина в Переяслав на своєму авто, а потім разом із Дмитром Савіком та Сергієм Дяченком допомогли власне провести монтаж кільця».

У своєму Facebook пан Андрій пише: «Вірю, що наш маленький баскетбольний майданчик сприятиме розвитку цього спорту в нашому місті».

Спорт, особливо в такі непрості часи, необхідний для дітей та підлітків. Фізична активність не лише корисна для здоров’я, це ще й один з найдієвіших способів боротьби зі стресом. Тож надзвичайно приємно, що в нашому місті є дорослі, які дбають про умови для спортивного розвитку найменших переяславців.

Exit mobile version