До 34 річниці Незалежності Proslav підготував добірку знакових подій і фактів, які пов’язують Переяслав із боротьбою українців за свободу та власну державність.
1 – Перша літописна згадка про Україну
У 1187 році в Київському літописі з’являється перша письмова згадка слова «Україна». Вона пов’язана зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича: «…І плакали по нім усі переяславці… За ним же Україна багато потужила».
Від XIV століття термін вживався у значенні «землі, заселені українцями», а з кінця XVI ст. він з’явився й на європейських картах. У 2000 році в Переяславі встановили пам’ятний знак на честь цієї події.
2 – Зречення від «возз’єднання» з росією у 1992 році
21 червня 1992 року В’ячеслав Чорновіл у Переяславі зібрав нову козацьку раду. На площі «Возз’єднання» (нині – «Княжий двір») він урочисто проголосив розрив присяги 1654 року та дав нову клятву служити лише українському народові:
«Відсьогодні і допоки сонце світить над Україною, стара присяга цареві московському не діє, бо козацтво її зрікається, щоб дати клятву народу нашому вірно служити, тільки йому одному і нашій рідній Україні, і не пожаліти живота свого заради її свободи, честі і незалежності. На тому давньої присяги, даної козаками на цьому ж місці, зрікаємося, в чому хрест цілує гетьман Українського козацтва і вся Генеральна старшина і отамани».
3 – Повернення історичної назви міста
30 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила рішення про перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав. Це стало кроком до деколонізації та відновлення історичної справедливості.
4 – Відродження визначних локацій
Роботи з розчищення «військового містечка» стартували ще у 2021 році, однак офіційно до комунальної власності територію прийняли під час позачергової сесії Переяславської міськради 2 грудня 2022 року.
На цьому місті знаходяться унікальними пам’ятки: Вознесенський собор (1695-1700 рік), Дзвіниця (1700-1706 рік), Колегіум (1738 рік), Духовне училище (1862 рік). У 1782 році до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву, однак під час Другої світової війни її було знищено.
Особливою подією стало відновлення каплички Вознесенського монастиря, яку колись малював Тарас Шевченко. Освячення святині відбулося 1 жовтня 2022 року.
Станом на 18 серпня 2025 року можна побачити колосальну різницю у стані споруди.
5 – Позбавлення Переяславом радянських міфів
Демонтаж пам’ятника «Возз’єднання» з центральної площі
Питання демонтажу пам’ятника «300-річчя возз’єднання з росією» у Переяславі зрушило з місця ще 2021 року. У ніч на грудень того ж року невідомі прибрали напис «Навіки разом – навіки з російським народом».
22 лютого 2022 року, за два дні до вторгнення, відбулися громадські слухання: 130 із 172 учасників підтримали знесення.
«Ми не братні народи з росіянами, і поки тут стоїть цей пам’ятник вони думають що їх тут чекають – це не так. Зайшовши в Крим окупанти найперше демонтували пам’ятник Сагайдачному – годі триматися за цю ганебну історію», – такою була переважна думка людей.
Через війну рішення міської ради відклали, але у травні 2022-го депутати офіційно підтримали демонтаж, керуючись законом про засудження тоталітарних режимів та клопотанням Київської обласної адміністрації до Міністерства культури.
На початку квітня 2022 року активісти нанесли на пам’ятник назви міст, які найбільше постраждали від російської агресії: Буча, Маріуполь, Чернігів, Ірпінь, Харків та Гостомель.
Остаточно монумент прибрали на світанку 7 липня 2022 року. Тим самим переяславці остаточно зруйнували радянський міф про вічну дружбу між народами.
«Знесенням пам’ятника ми даємо чітку відповідь окупантам – в Переяславі їм не раді. Бо які виправдання для вас, росіяни, можуть бути після всіх тих жахіть яких ми набачилися протягом кількох місяців цієї війни, коли брудний чобіт вашого солдата гуляв нашим регіоном, руйнував, грабував, гвалтував Бучу, Гостомель, Ірпінь та інші міста нашої країни? Про яку подальшу дружбу і зв’язки може йти тепер мова? Ми вже ніколи не будемо «разом», як це тривалий час нав’язувалося вами», – писав на своїй фейсбук-сторінці міський голова Вячеслав Саулко.
Демонтаж пам’ятника «Навіки разом»
Пам’ятник «Навіки разом» встановили на честь 325-річчя Переяславської ради. У Центральному державному архіві громадських об’єднань України зберігається щонайменше 12 постанов ЦК КПУ щодо підготовки до цих урочистостей. В офіційній радянській ідеології Переяславська рада трактувалася як ключова подія у процесі «возз’єднання українського народу з братнім російським народом».
Вже 7 червня 2025 року у Переяславі на майдані Княжий Двір монумент було демонтовано. Він понад чотири десятиліття символізував радянський міф про «возз’єднання» України з росією. Цей монумент був споруджений у 1979 році на місці, де відбулася сумнозвісна Переяславська рада 1654 року.
«Сьогодні ми продовжуємо роботу з очищення нашого міського простору від спадщини імперсько-радянського минулого. Після демонтажу пам’ятника на центральній площі, ми прибираємо ще один символ – пам’ятний знак, що також присвячений Переяславській раді 1654 року. Ця подія століттями використовувалася як інструмент російської пропаганди, щоб спотворити нашу історію й применшити прагнення українців до свободи. Сьогоднішня подія – це про правду та повернення власної історії, очищеної від штучних наративів», – прокоментував у Facebook міський голова Вячеслав Саулко.
Тим часом показуємо трансформацію Переяслава впродовж кількох років. Фото – за посиланням.