22 липня Верховна Рада України ухвалила законопроект №12414, який, на думку антикорупційних органів і експертів, суттєво обмежує їхню незалежність. Документ передбачає значне розширення повноважень Генерального прокурора щодо діяльності НАБУ та САП. Хто з депутатів від Бориспільщини голосував «За», інформує Proslav.
Депутати підтримали законопроект №12414
Проєкт закону підтримали 263 народні обранці. Поіменний список голосування опублікували у телеграм-каналі руху «Чесно». Серед них свої голоси «За» віддали:
- Фракція «Слуга народу» – 185;
- Платформа за мир та життя (колишня ОПЗЖ) – 18;
- «Довіра» – 17;
- ВО «Батьківщина» – 15;
- «За майбутнє» – 10;
- Депутатська група «Відновлення України» – 9;
- «Європейська солідарність» – 3;
- Позафракційні – 5;
- «Голос» – 1.
Участь депутатів від Бориспільщини
Серед народних депутатів, які підтримали законопроект, були й представники округів Бориспільщини – Сергій Бунін та Олександр Федієнко.
Останній замінив у Верховній Раді Анну Скороход, обрану по 93-му округу (Переяслав, Ржищів, Богуславський, Кагарлицький, Миронівський та Рокитнянський райони). Сергій Бунін представляє 98-й округ, до якого входять Бориспіль, Бориспільський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський райони та частина Броварського.
«Диктаторські закони» – знову у грі?
Як зазначає Цензор.НЕТ, вісім чинних депутатів, які у 2014 році голосували за так звані «диктаторські закони» 16 січня, цього разу також підтримали законопроєкт №12414. Серед них: Сергій Дунаєв, Юлій Іоффе, Антон Кіссе, Олександр Герега, Сергій Лабазюк, Ігор Молоток, Олександр Фельдман та Олег Кулініч.
Що змінює законопроект №12414
У спільній заяві САП та НАБУ зазначили, що підготованим до розгляду у ВР документом передбачається наступне:
- Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- Має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
- Може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- Сам вирішує спори про підслідність;
- Самостійно підписує підозри топпосадовцям;
- Керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує тільки Генпрокурор.
«Фактично у разі ухвалення цього законопроекту Керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури», – додали представники антикорупційних органів.
Протести в містах
Увечері 22 липня в Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі, Кривому Розі, Івано-Франківську та інших містах пройшли мирні акції протесту. Громадяни закликали Президента ветувати скандальний законопроект.
Реакція міжнародних партнерів
На ухвалення українським парламентом рішення відреагував речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передають у «Європейській правді»
«Ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості», – зазначив він.
Матьє також підкреслив, що вступ України до ЄС вимагає ефективної антикорупційної системи та забезпечення верховенства права.
«ЄС продовжуватиме стежити за ситуацією та підтримуватиме Україну у дотриманні верховенства права», – додав речник Єврокомісії.
Також в Організації економічного співробітництва та розвитку попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування довгострокової відбудови.
Оцінки від українських посадовців
Після голосування у ВР директор НАБУ Семен Кривонос наголосив, що таким чином фактично було знищено антикорупційну інфраструктуру.
«Те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні було знищено представниками, зокрема, регіоналів в парламенті. Особами, щодо яких, зокрема, пред’явлено підозри НАБУ та САП», – зазначив Кривонос й додав, що таким рішенням «створюється загроза євроатлантичним прагненням нашої країни. Тобто дві незалежні інституції – НАБУ і САП – фактично повністю переводяться в залежний режим».
Водночас голова СБУ Василь Малюк зазначив, що відповідним голосуванням відбулося повернення до Конституції, а не ліквідація НАБУ і САП. Він наголосив, що вони залишаться незалежними органами.
«Але за Конституцією Генеральний прокурор – один в країні. Не може бути якогось дубляжу чи тавтології. Я думаю, що саме цим керувались наші законотворці. Це робилось це якраз задля посилення якогось. І, можливо, я думаю, для певної системи противаг і контролю. Задля недопущення того, щоб раптом ультимативно орган перетворився на якогось “монстра”», – додав Малюк.
Президент підписав закон №12414
Пізно ввечері Президент Володимир Зеленський підписав закон і виступив із традиційним відеозверненням. У ньому він зауважив, що говорив із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, Генеральним прокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком.
Гарант Конституції запевнив, що антикорупційні органи будуть працювати.
«Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше… І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись», – наголосив Зеленський.
Він додав, що роками посадовці, які втекли з України, спокійно жили за кордоном без юридичних наслідків.
«Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», – резюмував Президент України.
Плани оскарження закону
Нардеп Ярослав Железняк зазначив, що єдиним дієвим механізмом залишається, щоб виправити ситуацію – «це знести цей зашкварний закон у Конституційному Суді».
«Тим більше там стільки статей Регламенту було порушено під час його схвалення, що це достатньо реалістично. Тож починаємо підготовку та збір підписів на конституційне подання до Конституційного Суду. Потрібно буде 45-ть підписів депутатів…але думаю стільки ще поки в Раді знайдеться!» – додав народний обранець.
Тим часом у Міненерго прокоментували потенційні відключення світла через спеку.
