Наземний громадський транспорт у Києві під час повітряної тривоги тепер має зупинити рух і висадити пасажирів. Таке рішення ухвалила Рада оборони міста.
Столичні журналісти з «The Village Ukraine» спробувалися розібратися, що з ним не так. ProSlav подає скорочений текст матеріалу.
Коли в Києві вмикатимуть повітряну тривогу, наземний транспорт має зупинитися. Трамваї довозитимуть пасажирів до найближчої зупинки, автобуси та тролейбуси – до найближчої зупинки або «кишені». Далі пасажирам пропонують пройти в найближче укриття, адресу якого можна знайти на мапі за цим посиланням або в застосунку «Київ Цифровий».
Після відбою тривоги водії чекатимуть на пасажирів там, де їх висадили, протягом десяти хвилин. Якщо пасажири не встигнуть повернутися до транспорту, то можуть скористатися наступним. Сплачувати за проїзд повторно не треба, пояснили в КМДА. І обіцяли попередити контролерів.
Як і раніше, під час повітряної тривоги в метро не курсуватиме наземна частина червоної гілки метро (від станції «Дніпро» до «Лісової») та ділянка через Південний міст на зеленій гілці. На роботу підземних станцій метро це рішення ніяк не впливає.
Єдиним наземним транспортом, який продовжить роботу, попри сирени, – є київська міська електричка, якою зараз керує «Укрзалізниця» (потяги УЗ не зупиняють під час тривог по всій країні).
Що не так з цим рішенням?
«Уявімо ситуацію, – каже транспортний експерт Олександр Гречко. – Люди їдуть у транспорті в годину пік уранці чи ввечері, додому чи на роботу. І повітряна тривога оголошується на годину-дві. А потреба кудись діставатися в людей не зникає. Їм однаково потрібно чи додому, чи на роботу. Зупинитися транспорт може будь-де, де немає ані укриття, ані вказівників до укриття. Це може бути ліс або промзона, якийсь новий мікрорайон для людини. Я думаю, що в 90% випадків ніхто з пасажирів не буде йти в укриття. Ми ж і зараз бачимо, що ніхто не ховається під час тривоги – люди просто вже звикли до війни».
У КМДА не уточнили, чому саме зараз ухвалили це рішення, але це відбулося за кілька днів після атаки на Миколаїв. Щобільше, рішення КМДА швидше сприятиме тому, що більше людей будуть скупчуватися саме на зупинках транспорту під час тривоги.
Повітряна тривога в Києві може тривати й 10 хвилин, але зазвичай триває понад годину. Якщо пасажир їхав на роботу чи у справах, то, імовірно, замість того, щоб чекати на відбій, він буде діставатися до місця призначення альтернативними методами. Іти пішки (якщо пощастило, і тривога застала ближче до кінця маршруту), брати на прокат велосипед чи самокат, викликати таксі. А наступного разу цей пасажир ще подумає, чи сідати йому на громадський транспорт, якщо потім йому доведеться вийти та заплатити за проїзд двічі, чи краще віддати перевагу приватному автомобілю?
Час для ухвалення такого рішення, на думку експертів, теж невдалий. «За місяць дуже багато людей буде повертатися до Києва. Бо кожен вересень до Києва повертається багато людей, це старт бізнес-процесів, навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Буде більше людей – і вони будуть більше обирати саме автомобілі, менше користуватися громадським транспортом – і результати ми побачимо на дорогах», – каже він.
Яка ціна питання?
По-перше, від цього постраждають перевізники, зокрема комунальний «Київпастранс», який живе коштом дотацій із міського бюджету. Якщо транспорт стане непередбачуваним, то може зменшитися кількість пасажирів – відповідно, і виторг компанії.
По-друге, нестабільний транспорт сприятиме деградації мобільності (пасажир узагалі може відмовитися від необовʼязкової поїздки, якщо не впевнений, що комфортно доїде). А мобільність прямо повʼязана з економічним розвитком. Якщо мобільність погіршується – падає економіка.
По-третє, це зачепить бюджети киян і гостей столиці, коли їм доведеться переплачувати за проїзд, пересідаючи з громадського транспорту на таксі чи самокат. Ще більше – якщо вони вирішать користуватися власним авто.
Розвиток приватного транспорту, який їздить на бензині чи дизелі, невигідний і загалом для України в умовах паливної кризи.
І, нарешті, експерт порахував, скільки коштуватиме рішення зупиняти транспорт під час тривог з огляду на те, що кияни через це втрачатимуть свій час. За його підрахунками, у середньому 87 тисячам пасажирів доведеться перервати поїздку через повітряну тривогу. Якщо тривога триватиме годину, а вартість часу одного такого пасажира взяти на рівні 100 гривень за годину (середній заробіток по місту), то витрати сягнуть 8,7 мільйона гривень.
Що думають люди?
Наразі на сайті Київської міської ради вже зареєстрували петицію про скасування рішення Ради оборони Києва про зупинку роботи громадського транспорту під час повітряної тривоги. Її автор запевняє, що це рішення є «необгрунтованим і шкідливим для жителів міста й економіки столиці» і його «ухвалювали люди, які ніколи не користувалися громадським транспортом і їздять тільки на автомобілях».
«Водночас рішення Ради оборони змушує киян витрачати більше на проїзд, адже громадський транспорт утрачає хоч якісь мінімальні переваги для людей. Тому вони будуть вимушені пересідати на автомобілі, що призводить до більших транспортних витрат у 5-10 разів і спричинить знищення транспортної системи міста», – йдеться у описі петиції.
Петиція набрала десять підписів із 6000 потрібних. Підписати її можна тут.
