На 35-ій сесії Переяславської міської ради запропонували повернути історичну назву головної вулиці міста, що нині носить ім’я Богдана Хмельницького – вона може наново стати вулицею Тараса Шевченка. Нинішню вулицю Шевченка пропонують назвати вулицею Андрія Козачковського. Ця пропозиція прозвучала з вуст переяславського громадського діяча Олександра Ігнатенка.
«Нині усі рішення топонімічної комісії і міської ради щодо перейменувань можна назвати актами дерусифікації. Окрема розмова про русифікацію нашого інформаційного простору – як на мене, такі питання ми мали вирішити ще 30 років тому. Нині ми маємо боротися не тільки на військовому фронті, а й з ідеологічною зброєю нашого ворога. На жаль і досі вона має в Україні великий вплив. Усі ми бачимо, як вчиняє окупаційна влада в українських містах – приміром, вони ладні змінити одну літеру «і» на «и» аби на в’їзді до міста, приміром, писали «Мариуполь» а не Маріуполь. У кримському Севастополі наступного дня після його окупації, у 2014 році, прибрали пам’ятник Сагайдачному, а натомість ставлять де тільки хочуть пам’ятники Леніну. Проявіть сміливість і в цьому питанні. Ми маємо максимально стерти спогади про ганебну Переяславську раду. Забути про старий гімн міста, де є слова про неї. Ім’я Хмельницького використали, врятуйте його світлу пам’ять. Наше місто повинно максимально перестати бути одним з головним символів єднання України з росією» – пояснив мотивацію і логіку такої пропозиції Олександр Дмитрович.
«Як свідчать історики, Богдан Хмельницький в Переяславі зробив історичну, фатальну помилку, проявив недалекоглядність. Про це пише історик Дашкевич. Росіяни нам не присягали в останню хвилину, лише як холопи присягнули українці. Це була політична і історична помилка, про яку чітко сказав навіть Тарас Шевченко. Іменем Богдана Хмельницького мають моральне право називатися вулиці й міста по всій Україні, але не в нас, де його помилку «взяла на щит» росія і донині цим користується. Бо в нас така вулиця є символом рабства і геноциду. Назвіть адекватно протилежно. Проспект Незалежності можна назвати, якщо не Шевченка» – додала ще одна співініціаторка перейменування, просвітянка, громадська активістка й професорка переяславського університету Ганна Токмань.
Позаяк раніше топонімічна комісія не підтримала проєкт рішення, то й депутатський корпус на сесії відхилив запропоноване рішення, підтримавши його лише 7 голосами. Проте це не означає що з часом до розгляду цієї пропозиції не повернуться.
Нагадаємо, на світанку, 7 липня, у Переяславі врешті демонтували пам’ятник «возз’єднання» України з росією, багаторічним поборником знесення якого був Олександр Ігнатенко. Врешті, як бачимо, багато історично-виправданих питань, з часом, завжди вирішуються, і, раніше чи пізніше, все неодмінно стає на свої місця.