У середу, 21 травня, у гіркій скорботі Переяслав провів в останню путь Героя – Сергія Прента. Молодий патріот став на захист України на самому початку повномасштабного вторгнення російських загарбників, повідомляє Proslav.

Жорстока війна забрала життя 26-річного захисника. Вшанувати пам’ять Сергія зібралися близькі, друзі, містяни, побратими. Попри молодий вік, Сергій мав за плечима чималий бойовий досвід – служив у кількох підрозділах, виконував завдання на найгарячіших напрямках фронту. Був там, де кликала Батьківщина, де вирішувалася доля нашого народу.



Сергій Прент народився 22 квітня 1999 року на Херсонщині. Вже в березні 2022 року добровольцем пішов до війська – служив у третій роті охорони в місті Бориспіль.
Його побратим з тих часів, пан Микола, згадує:
– Він одного віку з моїм сином, тому для мене був дитиною. Дуже добродушний, світлий, щирий хлопець, навіть наївний. Але водночас – справжній патріот, насправді чистий у своїх переконаннях. Він всією душею прагнув визволити рідну землю.
З квітня 2023 до травня 2024 року Сергій служив у одному зі стрілецьких батальйонів Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Командир стрілецької роти Віталій Качан згадує:
– Він одразу влився у колектив – дуже ініціативний, позитивний хлопець, завжди рвався вперед. Переживав, що «сидить на місці», хотів бути там, де найбільше потрібен. Йому було лише 24, але за будь-яку роботу брався охоче. Легко знаходив спільну мову з усіма. Відповідальний, безстрашний – дуже крутий хлопчина.
Потім Сергія перевели до 82-ї бригади, а згодом – у 3-тю штурмову. Він служив механіком-водієм групи мостоукладників 2-го штурмового взводу розгородження штурмової роти у складі військової частини А4638.
Сергій не міг спокійно дивитися, як ворог нищить Україну. Сильний, мужній, справедливий, він до останнього був відданий військовій присязі. Його життя обірвалося 13 травня 2025 року поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
Церемонія прощання відбулася в Храмі Воскресіння Христового у Переяславі. Провести Героя в останню путь прийшли десятки людей. Не стримувала сліз дружина Юлія. У Сергія залишилися маленька донечка та син, якого він любив, як рідного.
Священник ПЦУ, отець Анатолій, під час прощальної промови сказав:
– Він захистив наше життя, але, на жаль, не зберіг своє. Сьогодні всією громадою ми проводжаємо ще одного доблесного воїна. Смерть – не кінець, це початок іншого, вічного життя. І за це вічне життя ми молимося, просимо блаженного спокою для душі воїна Сергія. Він зробив для нас усе і наша молитва за нього є найменшим, чим ми можемо віддячити. Він поклав душу і тіло за нашу свободу.
Із військовими почестями, під залпи почесної варти, Героя поховали на Підварському кладовищі. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який віддав життя за Батьківщину та кожного з нас.
Нагадаємо, нещодавно у Переяславі попрощалися з Героєм Валентином Головком: майже три роки дружина та доньки вірили, що він живий.