На п’ятому році повномасштабної війни Україна стоїть на порозі кардинальних змін у системі комплектування Сил оборони. У Верховній Раді зареєстрували пакет законопроєктів, який має на меті подолати кризу довіри до мобілізаційних процесів, викорінити явище «бусифікації», встановити справедливі строки служби та запровадити прозорі правила бронювання працівників. Proslav розповідає про ключові ініціативи, які найближчим часом розглядатиме парламент.
Прозора черговість та Єдиний реєстр потреб
Перша з ініціатив – законопроєкт «Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості». Документ покликаний мінімізувати корупційні ризики та зробити процес призову зрозумілим для кожного військовозобов’язаного.
Головним нововведенням є створення Єдиного реєстру мобілізаційних потреб, наповненням якого займатимуться Збройні сили України та інші військові формування. Громадяни отримають безоплатний доступ до цього реєстру, де міститиметься обґрунтована інформація про:
- Черговість призову на військову службу.
- Вимоги до мобілізованих (вік, стан здоров’я, військово-облікова спеціальність).
- Актуальні обмеження щодо призову.
Призов відбуватиметься виключно за визначеною черговістю, яка формуватиметься на основі об’єктивних критеріїв, а принцип «прозорості» буде офіційно закріплено в законодавстві.
Демобілізація та реінтеграція ветеранів
Для врегулювання строків проходження військової служби під час воєнного стану зареєстрували одразу два альтернативні документи, що пропонують різні моделі звільнення у запас:
- Законопроєкт №15233 «Про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців»: Пропонує надати право на демобілізацію після 24 місяців безперервної служби, за умови, що військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях не менше трьох місяців. Також документ передбачає потужний соціальний пакет для ветеранів: безоплатну освіту, медичну допомогу, психологічну реабілітацію та сприяння у працевлаштуванні.
- Законопроєкт №15234 «Про поетапну модель військової служби та гарантовану демобілізацію»: Запроваджує поняття «базового циклу служби» тривалістю 24 місяці (за умови 3 місяців участі в бойових діях). Максимальна кількість таких циклів – два. Після їх проходження (фактично 48 місяців) військовий отримує безумовне право на звільнення або підписання нового контракту.
Автори ініціатив наголошують, що ухвалення цих норм допоможе уникнути ризиків одномоментної масової демобілізації, зберігши при цьому боєздатність армії.
Реформа ТЦК та кінець «бусифікації»
Законопроєкт «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» є відповіддю на гостру соціальну напругу, викликану неправомірними діями працівників військкоматів. Документ передбачає перетворення ТЦК на сервісні центри.
Ключові положення реформи ТЦК:
- Тотальна цифровізація: Більшість взаємодій відбуватиметься через електронний кабінет військовозобов’язаного. Передбачено легалізацію електронних повісток із чіткою фіксацією факту отримання.
- Відеофіксація та контроль: Усі контакти з працівниками ТЦК супроводжуватимуться обов’язковою відеофіксацією. Планується створення незалежного органу для розгляду скарг громадян.
- Розділення повноважень: Функції адміністрування та безпосереднього ухвалення мобілізаційних рішень будуть розмежовані між різними підрозділами, що має знизити рівень корупції.
За словами ініціаторів, система електронних повісток та жорсткий відеоконтроль зроблять вуличні «рейди» юридично неможливими та технічно абсурдними.
Справедливе бронювання: відстрочка за внесок в оборону
Докорінно змінюється філософія бронювання працівників законопроєктом «Про справедливе бронювання та участь у обороні». Відтепер критерії відстрочки визначатимуться виключно законом, а не постановами Кабміну. Практика довічного або безстрокового бронювання скасовується.
Нова логіка полягає в тому, що заброньований громадянин не просто звільняється від призову, а зобов’язаний брати участь у забезпеченні оборони в один із трьох способів:
- Офіційне працевлаштування на об’єктах критичної інфраструктури.
- Служба у військовому резерві (без повного відриву від роботи, але з готовністю до оперативного залучення).
- Сплата регулярних цільових внесків на оборону (легалізація моделі так званого «економічного бронювання»).
Для захисту даних від ворожих атак створюється знеособлений Реєстр заброньованих осіб, який приховає прив’язку конкретних фахівців до стратегічних підприємств.
Що далі?
Експерти зазначають, що запропонований пакет є наймасштабнішою спробою впорядкувати правила мобілізації з початку повномасштабного вторгнення. Однак його реалізація зіткнеться з низкою викликів, серед яких – необхідність чіткого механізму фіксації участі в бойових діях, фінансове забезпечення реформ та налагодження безперебійної роботи державних реєстрів.
У разі ухвалення законопроєктів Кабінет Міністрів України матиме три місяці на розробку відповідних підзаконних актів та запуск нових механізмів на практиці.
