У середу, 22 липня, у мистецькій галереї Переяславського центру культури і мистецтв відбулося відкриття мандрівної виставки «Подорож із Українсько-Єврейською зустріччю: Від давнини до 1939 року». Експозиція присвячена багатоаспектним відносинам між українцями та євреями – двома народами, чиє спільне життя на землях сучасної України налічує понад тисячоліття, передає Proslav.
Історія та місія проєкту
Переяслав долучився до всеукраїнського культурного маршруту цієї виставки і став черговим майданчиком для живого діалогу та осмислення історичного минулого. Виставку створила канадська недержавна благодійна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). Її авторка та кураторка – співдиректорка організації Алті Родал. Проєкт був заснований з метою поглибити розуміння широти та розмаїття українсько-єврейських взаємин.
Вперше виставка успішно експонувалася у 2015 році в чотирьох великих містах Канади. Після адаптації українською мовою у 2018 році розпочався тур Україною. Того ж року на Всеукраїнському музейному фестивалі у Дніпрі проєкт отримав спеціальну нагороду. Загалом експозиція побувала у понад 25 містах України.
Виставку свідомо завершили 1939 роком, щоб показати багатство, глибину та самобутність релігійного і світського життя євреїв на українських землях до того, як нацистський режим майже повністю знищив цю унікальну цивілізацію під час Голокосту.
Відкриття виставки: Переяслав як історичний штетл
Ведуча церемонії відкриття Оксана Чирка підкреслила глибину зв’язків двох народів:
«Ця експозиція показує нашу історію в усій її складності та цілісності: від періодів мирного співжиття і культурного взаємозбагачення – до трагічних сторінок, які ми маємо пам’ятати. Сьогодні, дивлячись на унікальні фотографії та документи, ми розуміємо: єврейська громада була і залишається невідʼємною частиною української історії та ідентичності. Народи, які століттями будували спільний дім, сьогодні разом відстоюють його свободу та майбутнє».
Начальник відділу культури і туризму Валентин Шуткевич наголосив, що для Переяслава приймати такий проєкт – це не лише честь, а й історична закономірність, адже місто є батьківщиною видатного класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. На згадку про подію він вручив почесному гостю заходу репродукцію малюнка Тараса Шевченка із зображенням Вознесенського собору в Переяславі.
Подарунок прийняв голова українського представництва організації «Українсько-Єврейська Зустріч» Владислав Гриневич, який особисто завітав на відкриття. Він був приємно вражений високим рівнем підготовки місцевої громади до презентації виставки:
«Ми вже були в багатьох містах, але саме в Переяславі я вперше бачу, щоб настільки професійно підготувалися до змісту виставки, а не лише до технічного розміщення. Дуже приємно розуміти, що українцям небайдужа їхня багатоетнічна історія. Звісно, дуже важлива частина нашого минулого – це трагічні сторінки: Голокост, погроми. Ми не можемо оминути їх увагою. Але наша організація пропонує зосередитися на часах, коли євреї та українці жили поруч у злагоді, здійснювали величезний культурний, родинний та політичний взаємообмін.
Наша виставка створена 15 років тому з ініціативи вихідця з України Джеймса Костянтина Темертея – відомого канадського мецената. Він не є євреєм, він українець, який разом зі своєю дружиною багато робить для підтримки подібних ініціатив».
Про локальний контекст співіснування двох культур розповіла голова Переяславського товариства єврейської культури Ірина Кучеренко. Вона поділилася цікавими історичними деталями про життя єврейської громади у місті.
«Наше місто Переяслав було справжнім штетлом (містечком), де проживало орієнтовно 50% українців і 50% євреїв. Вони були ремісниками, торговцями, лікарями, аптекарями. За даними істориків, місто мало вісім синагог, одна з яких – центральна – знаходилася просто під нинішнім будинком культури. Ми були так тісно пов’язані з єврейським населенням, що навіть перейняли їхню мову.
Наведу цікавий приклад: на підвалах євреї тримали корів. Але у суботу (в Шабат) не можна було працювати. Оскільки молоко від вечірнього доїння в п’ятницю не можна було переробляти, його приносили під синагогу і просто роздавали людям. На івриті молоко звучить як «халяв», і саме звідси в нашій мові з’явився відомий вираз “на халяву”».
Захід також відвідали місцеві науковці, серед яких завідувачка Музею Шолом-Алейхема Лариса Гладун, історикиня Людмила Набок та завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Олександр Колибенко. Вони поділилися своїми враженнями про виставку та дослідженнями щодо історії євреїв на Переяславщині.
Після урочистої частини усіх присутніх запросили до перегляду експозиції. Як бонус, кожен гість отримав у подарунок яскравий 168-сторінковий каталог «Подорож з «Українсько-Єврейською Зустріччю»: від давнини до 1914 року», який детально розкриває періоди нормального співіснування та багатогранної міжкультурної взаємодії двох народів.
