28 серпня у Меморіальному музеї Г. С. Сковороди відбувся науково-просвітницький захід, присвячений 470-й річниці від початку та 465-й річниці від завершення написання Пересопницького Євангелія. Науковці, краєзнавці та представники громади зібралися, щоб обговорити історію рукопису, його мовні й мистецькі особливості, а також нерозривний зв’язок цієї пам’ятки з Переяславом, інформує Proslav.
Пересопницьке Євангеліє створювалося протягом 1556-1561 років. Роботу над ним розпочали в монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці в Двірцях, а завершили – у Пересопницькому монастирі на Волині. Текст самого рукопису свідчить, що над книгою працювали протопоп Михайло Васильович Саноцький та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій.
Детальніше про процес перекладу та унікальність мови Євангелія під час зустрічі розповіла в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав», докторка філологічних наук Марина Навальна.
Історія української першосвятині тісно переплетена з Переяславом. У 1701 році гетьман Іван Мазепа подарував рукопис Переяславському Вознесенському собору, після чого він довгий час зберігався в бібліотеці місцевого колегіуму.
Місто стало й центром наукового відкриття пам’ятки. Саме тут у 1837 році видатний філолог Осип Бодянський одним із перших дослідив рукопис, увівши його до наукового обігу. Знайомився з Євангелієм під час перебування на Переяславщині й Тарас Шевченко – його нотатки досі залишаються важливим історичним свідченням. Лише у 1862 році, через переведення духовної семінарії, книгу перевезли до Полтави.
Сьогодні Пересопницьке Євангеліє залишається невіддільною частиною історії незалежної України. Традицію складання президентської присяги саме на цій книзі ініціював дипломат і письменник Роман Лубківський.
Нині переяславці та гості міста можуть наблизитися до святині завдяки факсимільним копіям. Точні відтворення рукопису та дослідницькі праці представлені в:
- Меморіальному музеї Г. С. Сковороди;
- Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка;
- куточку державності Університету Григорія Сковороди;
- кабінеті міського голови Переяславської громади.
Участь у пам’ятній зустрічі також взяли міський голова Вячеслав Саулко, народний депутат України кількох скликань Іван Заєць, керівниця навчально-наукового центру сковородинознавства Університету Григорія Сковороди Наталія Юхименко та завідувач відділу краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко. Учасники наголосили на важливості подальшого вивчення та популяризації національної культурної спадщини.
