На початку вересня внаслідок цілеспрямованих російських обстрілів на Київщині вигоріли сотні тонн медикаментів. Ворожі удари пошкодили низку критичних об’єктів логістики, зокрема склади фармацевтичної компанії «Teva» та склад Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Це викликало занепокоєння серед українців: чи не зникнуть життєво необхідні препарати з полиць? Щоб дослідити ситуацію в аптеках Переяслава, Proslav поспілкувався з фармацевтами та дізнався, чи варто містянам робити тотальні запаси.
Чи є у Переяславі дефіцит медикаментів
Масової паніки чи великих черг в аптеках Переяслава немає. Більшість препаратів залишаються у вільному доступі, проте певний дефіцит на окремі категорії ліків усе ж відчувається.
Завідувачка аптеки «АНЦ» Аліна Вишковська розповідає, що деякі позиції дійсно тимчасово зникли з продажу. Зокрема, бракує ліків від серцево-судинних захворювань.
«На даний час взагалі немає препарату «Еутирокс» – це життєво важливий гормональний засіб, який замінює природний гормон щитоподібної залози. Також тимчасово відсутній препарат для зниження рівня поганого холестерину «Роксера».
Крім того, зараз важко отримати ліки за програмою «Доступні ліки», оскільки це переважно препарати вітчизняного виробника, склади якого постраждали. Точних прогнозів щодо нових поставок поки немає. Ми робимо все можливе, але, на жаль, впливати на імпорт чи виготовлення не можемо», – пояснює пані Аліна.
Вона також додає, що люди намагаються зробити запаси протизастудних засобів та ліків, які приймають на постійній основі.
Фармацевт «Аптеки оптових цін» пані Світлана підтверджує, що загалом необхідні ліки є в наявності, проте «Еутирокс» тимчасово зник із полиць. Його запаси швидко вичерпалися через підвищений попит: пацієнти, які залежать від цього препарату, на тлі тривожних новин купували його по кілька упаковок одразу.
«Ажіотажу з іншими препаратами немає. Хіба що гіпертоніки трохи підкуповують свої ліки, щоб були під рукою. Нещодавно на деякий час пропадав знеболювальний «Німесил», але як тільки він з’являється – його одразу розбирають. Але медикаменти потроху підвозять. Усі основні серцево-судинні препарати у нас в наявності», – зазначає Світлана.
В аптеці «БАМ» ситуація схожа. Фармацевт Оксана зазначає, що більшості препаратів вистачає.
«Якщо якогось конкретного препарату (наприклад, виробництва «Teva») немає, ми завжди пропонуємо якісний замінник. В принципі, знайти можна все», – резюмує вона.
У Центральній аптеці Переяслава нас також запевнили: препарати першої необхідності та всі життєво важливі ліки в наявності є.
Що відбувається на національному рівні
За інформацією Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), в окремих регіонах держави справді фіксується підвищений попит на низку лікарських засобів, через що запаси в мережах скорочуються. За оцінками експертів, в окремих випадках наявних обсягів препаратів може вистачити лише на 2–3 тижні.
В Асоціації пояснюють: через руйнування логістичних комплексів виникають затримки з постачанням. Дистриб’ютори наразі не завжди можуть назвати точні терміни відновлення графіків. Важливо розуміти, що аптека є кінцевою ланкою ланцюга постачання. Вона не може самостійно компенсувати втрати товарних запасів, якщо продукція фізично відсутня у виробника.
Побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні не безпідставні, адже масштаби атак на логістичну інфраструктуру є безпрецедентними:
- 3 вересня внаслідок ворожого удару постраждав логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київщини – один із найбільших фармацевтичних складів в Україні. Того ж дня окупанти двічі атакували склади відомої фармацевтичної компанії «Teva» та склад ВООЗ.
- 8 вересня росіяни вдарили двома балістичними ракетами по столичному складу компанії «Оптіма-Фарм» – одного з найбільших дистриб’юторів медичної продукції в країні.
- 14 вересня ворог дістався півдня: завдано удару по складу фармацевтичного дистриб’ютора «БаДМ» в Хаджибейському районі Одеси. Після атаки там спалахнула масштабна пожежа, будівлі отримали серйозні пошкодження (на щастя, за попередніми даними, працівники не постраждали).
Водночас від початку повномасштабного вторгнення фармацевтичний сектор вже зазнав колосальних втрат: близько 4 тисяч аптечних закладів по всій країні були закриті, зруйновані або опинилися в окупації. Проте, попри ці руйнування, система постачання медикаментів в Україні продовжує функціонувати.
Як адаптується ринок
За словами директора Державного експертного центру МОЗ Едема Адаманова, російські удари по фармацевтичних складах не призвели до масштабного дефіциту ліків. Ринок швидко адаптує логістику до умов воєнного часу.
Зокрема, дистриб’ютори тепер зберігають медикаменти меншими партіями, щоб мінімізувати ризики втрат у разі влучань, а також залишають більше продукції на складах у країнах Європи. Великі міжнародні виробники також тримають свої запаси на європейських хабах, звідки їх за потреби можуть оперативно доставити в Україну. За оцінками МОЗ, наразі аптечні мережі мають запаси приблизно на один-два місяці.
Щоб не допустити системного дефіциту, АПАУ вже розпочала консультації з Міністерством охорони здоров’я та профільним комітетом Верховної Ради. Серед ключових пропозицій для стабілізації ситуації:
- максимальне спрощення бюрократичних процедур ввезення ліків в Україну;
- запуск механізмів паралельного імпорту;
- надання аптекам доступу до пільгового кредитування (зокрема за програмою «5–7–9%») для відновлення інфраструктури;
- надання дозволів на розміщення аптечних пунктів у безпечних об’єктах – станціях метро, підземних переходах та укриттях;
- усунення обмежень асортименту для аптек, розташованих у лікарнях.
Які ліки у зоні ризику?
Голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда в ефірі телеканалу «КИЇВ24» пояснив, що найбільші ризики можуть стосуватися імпортних препаратів, постачання яких напряму залежить від міжнародної логістики.
Проте фахівець заспокоює: більшість медикаментів мають аналоги від різних виробників або імпортерів, тому масштабного дефіциту очікувати не варто. Хоча російські удари по інфраструктурі й можуть призводити до тимчасових перебоїв у доставці окремих найменувань.
Що робити пацієнтам: головне – без паніки
Головний меседж, який сьогодні транслюють і переяславські фармацевти, і представники МОЗ, і профільні асоціації – не створювати штучного ажіотажу.
Олександр Комаріда підкреслює: рекомендація мати запас ліків не означає, що потрібно купувати медикаменти на роки вперед. Масове скуповування препаратів «про всяк випадок» лише додатково навантажує систему постачання та залишає без лікування інших пацієнтів, яким ці ліки потрібні саме сьогодні.
Рекомендації для населення:
- Формуйте розумний запас. Якщо ви маєте хронічні захворювання (діабет, гіпертонія, захворювання щитоподібної залози тощо) і потребуєте постійного прийому медикаментів, майте вдома сформований запас ліків на 2–3 місяці (суворо відповідно до призначень вашого лікаря).
- Дійте на випередження. Фахівці радять не відкладати похід до аптеки до моменту, коли у блістері залишиться лише дві-три таблетки. Плануйте поповнення аптечки заздалегідь.
- Не скуповуйте ліки без нагальної потреби, якщо ви не приймаєте препарат постійно.
- Не бійтеся аналогів. Якщо вашого звичного препарату немає, попросіть фармацевта чи сімейного лікаря підібрати безпечний та дієвий препарат-замінник з тією ж діючою речовиною.
