Народні депутати ухвалили за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Повідомляє Proslav з посиланням на видання «Бізнес Цензор».
Прийняття відповідного урядового законопроекту №10177 у першому читанні підтримали 266 нардепів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.
Про що цей законопроект
Згідно із пояснювальною запискою, метою законопроєкту є «розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм».
Водночас законопроект передбачав скасування заочної та вечірньої форми вищої освіти. Однак Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендував цю норму виключити.
Що про законопроект кажуть у МОН
У пресслужбі Міністерства освіти та науки повідомили, пункт законопроєкту про скасування заочної та вечірньої освіти в процесі його підготовки. Тож, до другого читання його можуть змінити.
«Стосовно пункту про трансформацію заочної та вечірньої форм у дистанційну ухвалили рішення залишити цей пункт на доопрацювання до другого читання. Нині зберігатимуться попередні умови, а набір на освітні програми заочної форми не припинятиметься. Надалі Міністерство освіти і науки України спільно з депутатами сформують поправки, що дозволять трансформувати застарілу заочну форму здобуття вищої освіти в таку, яка відповідає вимогам якості і в якій використовуються сучасні технології», – йдеться у повідомленні МОН.
Що може змінитись
У міністерстві додали, що ухвалений у першому читанні законопроект дозволить студентам індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм. Він передбачає запровадження моделі «вступу на галузь» із можливістю обрати конкретну спеціальність або й надалі навчатися на міждисциплінарній програмі.
Крім того, завдяки його ухваленню терміни навчання також стануть гнучкішими. Студенти зможуть, наприклад, завершити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів за 6-8 років.
Законопроект також уможливлює визнання результатів навчання, здобутих у формальній, неформальній та інформальній освіті, під час програм академічної мобільності. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном.
Крім того, заклади вищої освіти матимуть більшу автономію – вони зможуть формувати власні інструменти досягнення встановлених стандартом компетентностей на нерегульованих спеціальностях.
Натомість для регульованих спеціальностей (право, медицина, правоохоронна діяльність тощо) детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання і навіть назви відповідних освітніх програм.
Тим часом у МОН пояснили чи дозволено дітям користуватись телефонами у закладах освіти. Детальніше – за посиланням.