У Переяславській гімназії №2 у середу, 10 липня, відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на честь колишнього учня Вадима Ткаченка, який захищав Україну від ворога і загинув у автокатастрофі, повідомляє Proslav.
Вадим Ткаченко народився 28 червня 1998 року. У Переяславській гімназії №2 навчався до 9 класу. Опанував професію будівельника. Разом з дружиною Анастасією виховував донечку Ангеліну.
Був мобілізований за контрактом Печерським РТЦК та СП у місті Києві. Служив навідником десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу, 7 десантно-штурмової роти, десантно-штурмового батальйону.
«Під час проходження військової служби Вадим Ткаченко зарекомендував себе з позитивної сторони, користувався авторитетом серед колег та підлеглих», – розповіла ведуча церемонії Людмила Леляк.
Життя захисника трагічно обірвалося 17 липня 2023 року. Поблизу міста Коростишева на автотрасі Київ – Чоп сталася ДТП. Автомобіль з військовими, які виконували службовий обов’язок, врізався у металевий відбійник і перекинувся. Водій та ще один пасажир вижили, загинув лише Вадим, який сидів спереду.
Заупокійну службу за загиблим воїном провели у Свято-Успенському храмі. Поховали захисника на Ярмарковому цвинтарі у Переяславі.
Почесне право відкрити меморіальну дошку надали дружині Героя Анастасії Володимирівні Ткаченко, донечці Ангеліні та батькам Людмилі Федорівні та Олександру Миколайовичу. Вадим був їхнім єдиним сином.
Ініціаторами встановлення пам’ятного знаку Вадиму Ткаченку виступили його однокласники. Від імені класного колективу виступила однокласниця Людила Анцерова:
– Вадим був тихим, скромним, спокійним і дуже відповідальним. Коли ми зустрічалися вже після школи, він розквітнув, наче тільки почав жити. Дуже боляче усвідомлювати, що, побачивши дисонанс між нашим спокійним життям і пеклом на сході України, він тільки почав смакувати життя. Він був позитивним, вірив у перемогу, стояв впевнено, мужньо. Я хочу подякувати батькам за те, що виховали хорошу людину. В його 25 років у нього було чому повчитися. Він мав дорослу позицію. Я можу пообіцяти, що ми будемо пам’ятати його завжди.
Зі словами співчуття та підтримки до рідних захисника звернувся голова Переяславської громади Вячеслав Саулко:
– Молодий чоловік, якому було лише 25 років, віддав життя, залишивши батьків і кохану дружину. А найбільший біль, що без батька лишилася маленька донечка, яка ще не усвідомлює, що тата немає. Страшна війна забрала життя тисяч українців, тисяч воїнів. Цинізм і варваство вчиняє ворог на нашій землі, і страшно подумати, що було б, якби не було таких захисників як Вадим Ткаченко. Цей молодий хлопчина був командиром, він завжди був попереду і навіть у тій військовій машині він був попереду...
До слова запросили начальника групи документального забезпечення відділу №1 Бориспільського РТЦК та СП, майора Андрія Загнойка.
– Вадим був занадто молодим для цієї війни і занадто дорослим, щоб пройти осторонь. У нього були ті цінності, які роблять нас українцями – прагнення до незалежності й свободи. На превеликий жаль, війна не жаліє нікого. Не пожаліла вона й Вадима. Ми маємо завжди пам’ятати, що право бути українцями виборюється завдяки таким хлопцям, як Вадим.
Присутні на шкільному подвір’ї рідні, знайомі, друзі, однокласники, педагоги, представники влади та небайдужі містяни поклали квіти до меморіального знаку, який завжди нагадуватиме про світлий образ захисника.
Нагадаємо, у Переяславі попрощалися з 33-річним воїном Олексієм Рибкою.
