Вже 57 днів Україна живе в умовах повномасштабної російської агресії, і стільки ж часу плідно працюють волонтери – надійний тил, який допомагає захисникам мужньо боротися за нашу свободу та незалежність. Серед жителів Переяслава теж немало волонтерів, і ми цим надзвичайно пишаємося. Проте існують аспекти, які можуть посприяти емоційному вигоранню людей, які цілодобово допомагають іншим.
Якими можуть бути причини емоційного вигорання, як їх розпізнати і що слід зробити, щоб вийти з цього стану – про це у Telegram-каналі «Психологічна підтримка» розповіла психологиня Галина Волошина. ProSlav ділиться цими цінними порадами із волонтерами Переяслава.
Чому волонтери «вигорають»?
Сфера «людина – людина». Волонтери постійно спілкуються з великою кількістю людей, які очікують від них допомоги. Також вони діляться своїм внутрішнім запалом із тими, хто потребує підтримки та віри у найкраще.
Відповідальність. Не менш важливим є те, що їхня діяльність несе високий рівень відповідальності. Наприклад, здавалось би, звичайна закупівля бронежилетів, але ні. Волонтери будуть хвилюватися та переживати за те, щоб металеві пластини були якісними, адже від цього залежить життя наших бійців.
Багатозадачність. Наразі велика кількість волонтерів поєднує в собі багато ролей: шукають необхідні контакти/речі, фізично допомагають іншим тощо. Усе це потребує великого емоційного ресурсу.
На початку війни багато людей почали займатися волонтерством та віддавали цій справі усього себе. У той момент кожен брався за будь-який вид допомоги, тому не помітили, як їхня продуктивність почала трішки знижуватись. У цьому головне вчасно розпізнати такий стан та попередити його.
Якщо ви відчуваєте апатію; діяльність не приносить вже такого задоволення; швидко втомлюєтесь; почали помічати за собою прояви агресії; вас усе частіше відвідують думки на кшталт «Я не зможу!», «Навіщо я усе це почав?» і т. д. – то можна припустити, що вас здолало вигорання.
Як надати собі допомогу, щоб знову отримувати задоволення від своєї діяльності?
Давайте собі час для відпочинку. Нормалізуйте сон. Людям постійно потрібна «підзарядка», так само, як і нашим гаджетам. Перерва та відпочинок від будь-якої діяльності – це нормально.
Навчіться казати «ні». Якщо ви розумієте, що якусь певну роботу ви не можете виконати, то не потрібно її брати тільки з відчуття «я повинен». Краще скоординуйте на тих, хто допоможе з вирішенням того чи іншого питання. Людина за своєю природою не може знати та виконувати усе підряд.
Можете створити графік волонтерства. Адже потрібно також приділяти час своєму особистому життю.
Знайдіть для себе відповідь, для чого ви почали волонтерити. Відшукайте у собі ту внутрішню мотивацію, яка буде продовжувати вас надихати.
Також не забуваємо про такі пункти, як фізична активність, творчість і спілкування із близькими. Приділяйте увагу своєму ментальному здоров’ю та прислухайтеся до власного тіла.
Війна рано чи пізно закінчиться, і державі потрібні люди в ресурсі, які будуть і надалі допомагати відновлювати країну.
Нагадаємо – не так давно ProSlav поспілкувався з місцевим волонтером Максимом Левченком, який поділився з нами неймовірними історіями з власного досвіду, цікавими порадами та спостереженнями.
