У жовтні 2025 року одна з найстаріших газет не лише Київщини, а й усієї України – «Вісник Переяславщини» – мала відзначити 100-річний ювілей. Однак дожити до цієї дати видання не змогло. 28 лютого колектив газети оголосив про призупинення випуску тижневика, і саме цей номер став останнім в історії газети.
Передплата та повернення коштів
Навесні ми розповідали, що деякі передплатники, серед яких і люди похилого віку – найвідданіші читачі «Вісника», – почали хвилюватися через відсутність нових номерів. У соцмережах час від часу з’являлися дописи: як повернути гроші, адже дехто оформив передплату одразу на пів року? Труднощів додавало й те, що контактні телефони, вказані на сайті Переяслав.City, колектив якого видавав газету, не відповідали.
Тим, хто все ж діставався до редакції чи писав у фейсбук-групах медіа, відповідали: «Тепер там новий керівник – Шкребтієнко В.М. Він приймає подальші рішення». Новий керівник – це насправді один із найдосвідченіших журналістів редакції, колишній відповідальний секретар газети Валерій Михайлович Шкребтієнко, який вже кілька років перебуває на пенсії. Тепер він на громадських засадах виконує обов’язки директора ТОВ «Медіа Центр Переяславщини».
У квітні наш журналіст поспілкувався з ним, і тоді Валерій Михайлович пояснив: усі безпосередні передплатники можуть зв’язатися з ним у будь-який зручний спосіб, щоб отримати інформацію щодо повернення коштів.
Ми знову звернулися до нього, аби з’ясувати, чи вдалося вирішити цю проблему.
«Зараз уже можливе повернення грошей усім передплатникам, які не отримували газету з березня 2025 року. Передплата була максимум на пів року – тобто до кінця першого півріччя, до червня включно. Як це стало можливим? ТОВ «Медіа Центр Переяславщина», відчуваючи соціальну відповідальність перед своїми читачами, зібрало кошти, аби повернути їх. Ми планували робити це самостійно, виходячи з нашої частки у вартості передплати – це 60 грн із 88 грн щомісячної ціни. Але «Укрпошта» наголосила: оскільки саме вона збирала гроші й має базу передплатників, право на повернення має тільки вона.
У договорі справді зазначено, що у випадку припинення виходу видання повернення коштів здійснює саме «Укрпошта». Тож ми зібрали й передали їй нашу частку – це близько 112 тисяч гривень. Для цього довелося продати частину майна – меблі, техніку. На початку липня гроші були перераховані.
Проблема в тому, що у квитанціях передплатників часто вказане лише прізвище, без телефону. А «Укрпошті» потрібні контакти, щоб зробити грошовий переказ. Через це процес дуже затягнувся. Як тільки вони уточнять дані передплатників, головне відділення «Укрпошти» здійснить повернення. Ми свою частку вже віддали, далі справа за ними», – пояснив Валерій Шкребтієнко.
Передплатникам, які ще не отримали свої кошти, потрібно особисто звернутися у те поштове відділення «Укрпошти», де вони оформлювали передплату на «Вісник Переяславщини». Там необхідно уточнити свої контактні дані – адресу, прізвище, ім’я, по батькові та номер мобільного телефону. Після цього їм здійснять грошовий переказ.
У свою чергу, завідувачка номерним відділом АТ «Укрпошта» Інна Шершньова повідомила, що з юридичними особами, які були передплатниками, питання вже врегулювали. Втім, не шляхом повернення коштів, а через можливість використати ці гроші для передплати інших видань.
За словами керівника «Вісника», на момент закриття газети було близько 500 передплатників.
Чому газета припинила існування
На запитання про подальшу долю видання Валерій Михайлович відповів:
«Газета припинила свій вихід. Це рішення ми ухвалили на зборах співзасновників. Основна причина – брак коштів. Ще в радянські часи більшість друкованих ЗМІ існували завдяки дотаціям із бюджету. Передплатна ціна ніколи не покривала витрат. Після здобуття незалежності Україна ми перейменували газету з «Комуністичної праці» на «Вісник Переяславщини». Засновниками стали районна рада, міська рада та колектив редакції. Але після ухвалення закону про роздержавлення ЗМІ фінансова підтримка зменшилася».
Він додає:
«Причина припинення існування у рік сторіччя – байдужість влади. Зменшення кількості передплатників суттєвої ролі не відіграло. Адже ми були потужним виданням: виходили двічі на тиждень на 24 сторінках, із кольором, мали сильний штат у понад 20 осіб.
Чи реально відродити газету? Чесно – не бачу такої можливості. Для цього потрібна сума з шістьма нулями: оплачувати штат, утримувати приміщення, транспорт, купувати техніку. Це надто дорого».
Подальші плани та доля редакційного приміщення
За словами керівника, ТОВ «Медіа Центр Переяславщини» ще існує, адже у власності залишилося приміщення, техніка й частина меблів.
«Якщо знайдеться покупець на приміщення – 167 квадратних метрів на вулиці Шкільній – то ми, як співзасновники (нас 13 осіб), можемо ухвалити рішення про продаж. Кошти для багатьох із нас були б не зайвими. Але це рішення потребує колективного схвалення», – уточнює Валерій Шкребтієнко.
Він зізнається:
«Закривати газету було дуже болісно. І навіть не через столітній ювілей. Найважче було перед нашими найвідданішими читачами, які до останнього вірили, чекали кожного тижня на газету, читали її із задоволенням. Але ситуація склалася так, що продовжувати вихід ми вже не могли».
Нагадаємо про найпопулярніші книги у бібліотеці Переяслава: ТОП серед дітей та дорослих.