Керівник Молодіжного центру «Зустріч» Андрій Іващенко сповістив у своєму Facebook про завершення будівництва вуличного молодіжного простору. Напередодні Proslav поспілкувався з ним щодо того, чим нині живе головний осередок молодіжного руху в Переяславській громаді.
У березні цього року ми розповіли, що у Переяславі відкрили оновлений молодіжний центр «Зустріч». Що можете сказати за підсумками його роботи навесні й улітку? Як це працює на практиці, скільки проєктів було реалізовано за цей час?
– Молодіжний центр – це не про приміщення, а про спільноту людей, яка готова і може щось робити й змінювати. Це майданчик, який наповнюють сенсами члени Молодіжної ради, студентського самоврядування, моїх молодих колег з університету, наших партнерів з різних організацій які допомагають фізично і матеріально, грантодавців та медійний партнерів, які надають розголосу нашій роботі.
За цей час нам вдалося реалізувати багато програм і напрямків – з медіаграмотності, ментального здоров’я, сексуальної освіти, стажувань в органах місцевого самоврядування та багато іншого. Маємо багато власних локальних навчених тренерів яких можемо залучати до роботи – це наш здобуток. Якщо говорити в розрізі проєктів, то з березня спільно з Анною Сахно ми реалізували проєкт «Моя громада разом», в рамках якого відбулася серія заходів, спрямованих на розвиток зв’язків та налагодження співпраці між сільською та міською молоддю Переяславської громади шляхом участі у навчально-інтеграційних заходах, а також розробку спільних молодіжних ініціатив та проєкт «ВідНОВА:UA», про який звітую нині.
Молодіжний центр – це не про івент-агенство, а про можливості для соціалізації, концепцію «третьої точки тяжіння», куди люди могли б приходити поза роботою чи місцем навчання і домом. Він є інклюзивним місцем, де послугами можуть скористатися люди з інвалідністю. Концепція молодіжний центрів цінна тим, що вони, за рахунок своєї незаангажованості і незарегульованості, на відміну від деяких інших закладів освітньої сфери, є провідником можливостей для неформальної освіти і розвитку, дозвілля без зобов’язань. Постійно проводимо опитування аби розуміти, що актуально, що не актуально, а що варто спробувати бо нинішня молодь взагалі про це не чула. Намагаємося шукати якісь додаткові можливості для нашої команди, для персоналу, для молоді громади. По можливості їздимо в села, гуртуємо людей під час вечорів дозвілля, кінопоказів. Ми відкриті до співпраці – ось, днями, приміром, клас виявив бажання зустрітися і поспілкуватися під час канікул. Якщо у вас є якісь проєкти і ідеї – приходьте і реалізовуйтесь. Розвивайте таланти у нашій мобільній звукозаписуючій студії «Контента», працюйте в коворкінгу. Усе для вас. Зі свого боку будемо намагатися вдосконалитися й збільшити час роботи до 21-22:00 години, мріємо зробити його роботу щоденною. Нині ж працюємо у будні до 18-19:00 години.
Яка статистика відвідуваності центру?
– Підсумовуючи, зрозуміли, що, приміром, за минулий рік тільки наші освітні заходи відвідали п’ять тисяч учасників, у партнерському мережевому молодіжному центрі «ТВіСТ» в університеті – близько трьох тисяч разів. Це не рахуючи людей, які приходять просто так, а не під конкретні заходи. Наші можливості збігаються з людськими прагненнями. Є, зокрема, люди більш старшого віку, які приходять на деякі тренінги. Можливо, надалі, зважаючи на це, ми будемо рухатися у напрямку створення центрів спільнотворення – бачимо такий досвід у деяких інших громадах, спостерігаємо як це працює там. Це важливий аспект в громаді, аби вони могли знайти себе. Також це, в подальшому, приміром, може стати майданчиком для створення спільноти наших демобілізованих захисників і захисниць, де вони спілкуватимуться у колі тих, хто розуміє одне одного.
А які можливості відкриває перед мешканцями громади вуличний простір та кому завдячувати його появі?
– Під час молодіжного обміну в червні та після закінчення проєкту «ВідНОВА:UA» учасники(-иці) та наша команда працювали над створенням місця, де молодь зможе зустрічатися, спілкуватися, займатися творчістю та реалізовувати свої ідеї. Програму залучення молоді до відновлення України шляхом реалізації молодіжних обмінів «ВідНОВА:UA» впроваджує Міністерство молоді та спорту України, Всеукраїнський молодіжний центр, ПРООН в Україні у партнерстві з ГО «Молодіжний центр Волині» за фінансування урядів Данії та Японії. Про нього, до слова, в місті велися розмови, навіть, раніше ніж про молодіжний центр. Це досвід, який ми запозичили в інших, порівняно невеликих, громадах. На практиці тут ви знайдете: зони для відпочинку з друзями та родиною; простір для творчих майстер-класів, тренінгів та розвитку; місця для проведення музичних виступів; зону для показу фільмів й куточки для читання та навчання.
Ми віримо, що цей простір стане не лише місцем для відпочинку, а й платформою для розвитку нових талантів та ініціатив, місцем спілкування дітей з батьками, нагодою приділити їм час й пограти у настільні ігри чи з м’ячем на вулиці, подивитись якийсь мультфільм. Простір є доступним для всіх жителів громади. Проводити час на вулиці має бути так само комфортно, як і вдома. Приємно, що тут у нас, – в молодіжному центрі і вуличному просторі – постійно хтось є.
Як знаходите мотивацію цим займатися? Чи не вибивають з колії такі неприємні ситуації як, приміром, нещодавно, з лавочками?
– Почну з передісторії. Усе починалося у 2022 році, коли ми зібралися з Петром Бурчиком та іншими людьми: знайшли палети, скрутили ці лавки і поставили їх. Після того постійно зіштовхувалися з купою сміття і якогось битого скла, яке доводилося прибирати. Потім це все почали ламати, і в певний момент те, що лишилося, ми зібрали і вивезли. Бо не вдалося досягнути якогось «суспільного консенсусу», попри спроби спілкування. Приміром з умовною молоддю яка лузала насіння прямо під ноги, хоч поруч є смітник, а прямо за лавкою зелена зона куди вони могли його викинути без шкоди природі і зайвої мороки для когось. Помітив, вийшов, пояснив. Кажуть, мовляв, «не подумали» і звикли так робити. Коли пояснюєш, то з кимось це спрацьовує і більше так не роблять. Але скрізь, навіть закордоном, є частина маргіналів з якими ти майже ніколи не домовишся. Можливо, в певний момент вони втратили орієнтири, потрапили під чийсь згубний вплив, не мали під боком хороших прикладів. Війна з росією нам показала, що будь яке, навіть саме хороше і продуктивне, суспільство, перебуває під загрозою якихось неадекватів й маргіналів.
Але, у всякому разі, я не прихильник дослухатися до оцих порад «не робіть, бо все рівно поламають». Це ж, виходить, що ми констатуємо ніби в суспільстві немає нормальних людей для яких це можна зробити. Це помилково, бо ми ж ось з вами, ніби, адекватні – щось стараємося, щось робимо. Відтак пробуємо спілкуватися, досягаємо порозуміння – хай це складніший шлях, але це краще ніж просто нічого не робити або перекладати відповідальність на когось іншого.
Чого нині бракує нашому місту, що в планах на найближчий час?
– Спілкуючись з молоддю, ми зрозуміли що в нашій громаді є спортивні секції, танцювальні студії, певні можливості для вокалістів і художників. Але немає майже нічого в напрямку STEM-освіти у аспекті позааудиторної роботи для науково-талановитої молоді. Себто немає якоїсь технічної лабораторії, і було б круто рухатися в цьому напрямку. На жаль, нині ми не маємо коштів, для того, щоб зробити добре обладнані модулі у кожній школі, але можна зробити якусь одну опорну лабораторію для тих, хто, збирається вступати у медичні заклади вищої освіти, дати можливості займатися біологією чи генетикою – аби вони займалися там у позаурочний час – у форматі такого собі факультативу, пробували себе аби розуміти чи вони цього дійсно хочуть. Тому зараз будемо йти у цьому напрямку, намагатися створити такий от освітній центр, як перший крок, зі свого боку, до збільшення наукового потенціалу в Україні. Хто зна, можливо, виплекаємо у Переяславі нового Ілона Маска.
Якісь конкретні деталі у цьому напрямку вже можна говорити?
– Маємо грант на сім тисяч доларів, залучаємося підтримкою Переяславської міської ради. За ці гроші зробимо не тільки освітній центр й додаткове сховище для учнів школи №2, аби більше дітей могло одночасно виходити в оф-лайн. Будемо рухатися в бік співпраці зі столичним Першим державним «Музеєм науки» Малої академії наук України. Також вже маємо біологічні експонати, тому проситимемо вчителів і волонтерів пройти спеціальне навчання аби розуміти як з цим працювати. Щоб зекономити трішки коштів, проситимемо небайдужих людей допомогти нам провести певні підготовчі роботи. Тому, слідкуйте за нами в мережі, і зголошуйтесь маючи змогу і бажання.
Що хочеться сказати переяславцям наостанок нашої розмови?
– Якщо ми не хочемо аби наші діти їхали десь закордон й мали можливості для розвитку тут, то нам треба підставляти плече один одному, приділяти дві-три години на тиждень для громадської роботи – так це працює в багатьох країнах світу. Давайте це робити у пам’ять про полеглих захисників і захисниць, які, серед іншого, поклали життя за те аби ми гідно жили і будували свою державу і можливості в ній. Нас ніде особливо не чекають, крім як у себе вдома. Не треба гаяти часу, бо найбільший наш скарб – то люди, то молодь. Коли ми питаємо «Чому вони такі?» маємо спитати «А що ми зробили, чи що дали їм, щоб вони були іншими?» Багато що зносилося, і його треба переосмислювати і модернізувати. Ділімося з кимось речами які нам більше не потрібні, підтримуймо оде одного, сповідуймо людиноцентризм. Загалом нам треба люди, адже за їх наявності можна робити набагато більше. Принагідно, дякую всім, хто допомагає і підтримує. У кількох людей, які тонуть у документації і перемовинах, подекуди не лишається часу на творчість. Вони не можуть охопити все і одразу, але крок за кроком разом ми можемо зробити багато. Тому від кожного з нас залежить, направду, багато. Продукуймо цінності, реалізуймо те, що ми десь бачили і хочемо мати таке ж вдома – це важливо тут і зараз, а не десь і колись. Ніхто крім нас самих нічого не змінить.
Принагідно, Андрій Іващенко невтомно дякує за підтримку й допомогу, всім небайдужим людям, друзям та партнерам центру і простору – це Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Центр зв’язку і управлянні ДСНС України, ТОВ “ЕПГ “ЮГЕНЕРГОПРОМТРАНС”, інтернет провайдер «Хата НЕТ», ТОВ «МИЗА», ТОВ «НУС», КЗ «Переяславський ЦКМ», магазин «Технобуд», Переяславська міська рада та її структурні відділи, депутатський корпус, КП «Переяславський ВУКГ», КП “УК “Виробниче управління житлово-комунального господарства”, ПОА «Україна», ПП «Земля Переяславщини», ПП «Авто Пас Лайн», ТОВ СП «Саланг Агро», ТОВ «КОСТАЛ Україна», USAID, IREX, UNICEF, UNDP, House of Europe, Humanitarian Innovation Group, Міністерство молоді і спорту України, Всеукраїнський молодіжний центр, «Перший державний музей науки», Управляння молоді та спорту КОВА, КЗ КОР «Київський обласний молодіжний центр», ГО «Молодіжна платформа», ГО «Культурна платформа», ГО Youth Up, ГО «Молодіжний центр Волині», ГО «Переяславський клуб Джура», ГО «Переяслав 4.5.0», ГО «Хмарочос», «Громадські ініціативи України». Інформаційним партнерам: Proslav, Інформатор Переяслав, Переяслав City та ще багатьом іншим установам, об’єднанням та організаціям.
Нагадаємо, що у Переяславі стартував збір російських книжок на переробку: кошти спрямують захисникам. Їх можна приносити до молодіжного центру «Зустріч» та університету.
