Традиція ховати видатних городян та духовенство біля храмів сягає часів Київської Русі. Але чи знаємо ми, хто насправді спочиває під фундаментами церков Переяслава? Від давньоруських князів, чиї кістки опинилися в Ермітажі, до єпископів, чиї останки у радянські часи таємно перепоховали під парканом. Відома історикиня та краєзнавиця Людмила Набок дослідила долю церковних некрополів, відкривши маловідомі та подекуди шокуючі факти про «вкрадену» пам’ять міста.
Довідка: Церковний некрополь – це історичне поховання, цвинтар або могильник, розташований на території церковної ділянки, при храмі, монастирі чи соборі, що часто слугує місцем спочинку духовенства, видатних діячів або знаті. У Переяславі традиція ховати всередині храму або поруч із ним існувала з XI століття, підкреслюючи особливий статус небіжчика: від князів та ієрархів до благодійників громади.
«Евакуація» в Ермітаж: як Переяслав позбавили князівських реліквій
Головною святинею давньоруського міста був Михайлівський собор (XI ст.). Саме тут, згідно з літописами, знайшли спочинок п’ять князів з роду Мономаховичів. Під час розкопок 1940-50-х років радянський археолог Михайло Каргер виявив шість кістяків (одне поховання було парним).
Проте переяславці цих реліквій більше не побачили. Усі антропологічні знахідки вивезли до Ленінграда. З 1980-х років останки наших князів та ченців зберігаються у фондах Ермітажу та Новгородського музею, ставши «джерельною базою» для ідеології «руського міру». У Переяславі ж залишилися лише порожні шиферні плити в археологічному музеї.
Попри руйнування, спричинені монголо-татарами та пізнішими конфліктами, місцеве населення не забуло традицій. У ХVІІ ст. у дерев’яній церкві Покрови Божої матері зберігалася домовина заможного козака. Відомі й драматичні історії: під час військових подій 1648 року козаки викинули з храму домовину колишнього старости міста, польського шляхтича Лукаша Жолкевського.
Єпископи під парканом
Не менш драматична доля спіткала поховання у Вознесенському соборі. Тут у підземній крипті з XVIII століття спочивали шість переяславських архієреїв.
«Коли у 1970-х роках собор готували до відкриття діорами, підземну крипту перетворили на меморіал “вічного вогню”. Пошуки відомостей про єпископські поховання поки що не увінчались успіхом. Єдине, що вдалось з’ясувати з приватних розмов з музейними працівниками, які були залучені до прибирання собору для розташування там експозиції, то це те, що «коли готували до експонування підземну крипту, то якісь кістяки знаходили й одразу ховали неподалік собору, під парканом, біля дуба». Чи були то останки єпископів – невідомо», – пише Людмила Набок.
Доля голови мученика Данила Кушніра, яка зберігалася в соборі з 1766 року, досі лишається загадкою. Може бути, що реліквія й досі замурована в одній зі стін храму.
Знищення погостів у добу атеїзму й проблеми сучасності
Людмила Набок розповідає, що за радянської влади нищення не тільки церков, а й могил біля них стало системним. Протягом 1935–1940-х років були повністю розрівняні цвинтарі навколо:
- Борисо-Глібської церкви (де спочивали представники роду Россінських);
- Воскресінської церкви (могили вчителів та дворян);
- Преображенської церкви (територію забудували господарчими спорудами, а частину віддали під двір швейної фабрики).
Сьогодні про минуле нагадує лише старий дуб біля швейної фабрики, посаджений на тодішньому цвинтарі ще за часів Богдана Хмельницького понад триста років тому.
Проблема не зникла й у XXI столітті. Через відсутність чітких меж охоронних зон та втрачені надгробки, старі поховання періодично розривають під час господарчих робіт. У 2001 році на погості Троїцької церкви під час риття котловану для недільної школи відкрили поховання ХVІІІ ст., кілька років потому – постраждали могили під час риття траншеї під огорожу біля Воскресінської церкви, а у 2025 році – на колишньому погості Вознесенського собору, також під час прокладання траншеї.
Що вдалося зберегти?
Утім деякі острівці пам’яті вціліли завдяки догляду парафіян. Навколо Борисоглібської, Троїцької та Успенської церков частина поховань збереглася й доглядається.
- Троїцька церква: Тут збереглися надгробки священника Григорія Греченка та полковника Дмитра Матвієнка, генерал-майора Михайла Матвієнка, купця Андрія Пономаренка, протоієрея Іоана Крамаренка та настоятеля Іоана Трипольського.
- Успенська церква: Під стінами храму вцілів надгробок протоієрея Миколи Терлецького, протоієреїв Євфимія Ісаєнка, Тимофія Богацького та священників Миколи Власова і Федора Ільїна, а також міського голови Якова Пилиповича Совача.
Матеріал підготовлено на основі досліджень Людмили Набок. Фото – з фейсбук-сторінки Людмили Набок.
