Українці відзначають День захисників та захисниць і День козацтва. Сьогодні ми вшановуємо тих, хто став для нашого народу символом сміливості, звитяги та винахідливості. З цієї нагоди, вчитель історії Володимир Половський спростовує в публікації Освіторії шість популярних міфів про козаків, передає Proslav.
Міф 1: Шаровари – обов’язковий елемент козацького однострою
У 17 столітті французький фахівець із картографії Гійом Левассер де Боплан відвідав Україну, аби створити детальні мапи території. Він докладно документував географічні особливості України, а також фіксував культурні аспекти місцевого населення.
Свої спостереження автор опублікував у роботі «Description d’Ukranie…» (опис України). У ній Гійом де Боплан згадав і про вбрання козаків. Однак замість шароварів, йшлося про кальсони (d’un caleçó) – вузькі полотняні штани.
Ймовірно, помилка утворилася внаслідок хибного перекладу з французької, а згодом образ романтизувався серед народу та в літературі. На тогочасних гравюрах нескладно роздивитися справжній одяг козаків. До того ж, воювати у широких шароварах було б зовсім не зручно.
Міф 2: Козаки не одружувалися
Катеринославський архієпископ Гавриїл познайомився з козаком Микитою Коржем, який оповів йому історії свого життя. Ці розповіді були занотовані Гавриїлом і збереглися як «Усне оповідання колишнього запорожця…». Наразі це єдине свідчення про козацтво, що було записане з вуст самого козака.
У книзі Микита Корж передає свої спогади про весілля в Новому Кодаку, частині Кодацької фортеці на правому березі Дніпра. Він також згадує свою дружину, семеро синів, чотири доньки, вісімнадцять внуків і чотири правнуки. Підтвердження про звичну практику одруження козаків можна зустріти й у романі Миколи Гоголя «Тарас Бульба», де головний герой – чоловік і батько двох синів.
Міф 3: Козаки – це втікачі, що намагалися уникнути кріпацтва та панщини
Існує чимало теорій щодо походження козаків. Але об’єднує їх те, що процес формування козацтва був геть не таким простим, як його зобразили у підручниках історії.
У тій же збірці «Усне оповідання колишнього запорожця…» козак Микита Корж згадує: «Коли саме й за яких часів започаткувалося Запорожжя, достовірно стверджувати не можу. Та коли мої пращури знайшли осідок у цьому краї, у тій порі воно вже існувало. В усних переказах прадіда, діда й батька мого дойшло й до мене свідчення, що ті запорожці у давнину називалися козарами».
Уривок підтверджує, що козаки не вважали себе втікачами, натомість вказували на давнину власного походження. Втікачі від кріпацтва однозначно також були серед козаків, але не варто забувати й про представників вищої верстви населення у лавах козацтва – за офіційними даними, першу Січ збудував саме князь Дмитро Байда Вишневецький.
Міф 4: Козаки тільки те й робили, що воювали та в походи ходили
Крім військового мистецтва, козаки були вправними господарями. Вони займалися рільництвом, засіваючи розорані степи, вирощували худобу, розводили бджіл, рибалили.
Хутір козака навіть був схожим на ранньокапіталістичне підприємство, що було здатне не лише забезпечити економіку Війська Запорозького, а й гарантувати високі статки власникові.
Про розвинутість козацького господарства згадувалося й в «Description d’Ukranie…» Гійома де Боплана: «Усі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед. Зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на всіх ремеслах».
Міф 5: Козаки не здатні до організації, вони виключні анархісти
«Концепція анархізму зародилася значно пізніше епохи козацтва, але й це не є ключовим фактом у спростуванні міфу», – розповідає історик.
Козацькі території ніколи не були звичайним степом з безладними ватагами. Там панував порядок із ознаками державності ще задовго до офіційного визнання Війська Запорозького.
На сьогодні ми маємо найбільше даних про організацію держави у останні періоди її існування. Проте історики переконані, що сформувалася вона значно раніше і спиралася на давні традиції. Наприклад, елементом сваволі, з легкої руки Пантелеймона Куліша, стали вважати Чорні ради. Або ж згадайте про готовність козацького війська видати свого ватага, якщо він призвів їх до поразки.
Міф 6: Козаки – це всього-на-всього зграя розбишак
Цей міф є гарним прикладом московської пропаганди. Насправді козаки були високо професійною армією. Це підтверджує незліченна кількість успішних битв. Козаки воювали максимально пристосовуючись до ворога, його тактики та географії поля бою.
До прикладу, бій під Хотином, де об’єднаній польсько-козацькій армії протистояла потужна турецька, показує – коли ворог переважав кратно у вогневій силі, козаки застосовували тактику шанців (окопів та траншей).
У протистоянні під Батогом ворог збудував завеликий табір, чекаючи підкріплення, у відповідь українські воїни проводили атаку з усіх сторін, використавши роззосередженість сил.
Майстерність війська Запорозького вкотре довела битва під Конотопом – московське військо обложило місто, в той час козаки скористалися сприятливими погодними умовами та загнали противника в болота.
Раніше Proslav публікував п’ять важливих книжок про російсько-українські відносини.