Днями у Борисполі відбулася подія, що стала справжнім святом для поціновувачів живопису – вернісаж Романа Мотузка під назвою «Погляд». Полотна переяславського художника – це магічні двері до світу гармонії та краси природи. Proslav підготував фоторепортаж з відкриття виставки.
У другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника, цьогоріч він припадає на 13 жовтня. Напередодні свята відбулася презентація творів переяславця Романа Мотузка, визнаного майстра пейзажу та натюрморту.
Експозицію, що налічує три десятки картин, розмістили у бориспільському мистецькому центрі «Арт-Депо», яким опікується меценат Борис Шапіро та ГО «Фестклаб».
Під час урочистого відкриття виставки начальник відділу культури і туризму Переяславської міськради Валентин Шуткевич привітав усіх причетних з професійним святом та подякував Борису Шапіро за гостинність. Як символ вдячності за внесок у розвиток культури в регіоні, Валентин Сергійович вручив меценату книгу про Переяслав.
Більшість з представлених робіт Романа Мотузка демонструють різноманіття неповторних ландшафтів Переяславщини. Один з найвиразніших пейзажів, написаний під час пленеру цього літа: лагідний Дніпро під блакитно-смарагдовим небом виблискує сяйвом літнього ранку… Картини Романа Миколайовича – це немов зізнання в коханні місцям, які стали його творчим домом.
Роман Мотузок народився 2 жовтня 1972 року в місті Новоград-Волинський Житомирської області. Закінчив Харківське державне училище та Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Художник згадує: коли приїхав до Переяслава, полюбив його краєвиди з першого погляду й одразу вирішив, що залишиться тут жити. Містяни давно вважають його «своїм»: він не лише визнаний митець, а й шанований викладач Університету Григорія Сковороди у Переяславі.
Особливе місце в доробку Романа Мотузка займають пейзажі, створені в Музеї просто неба. Наприклад, робота «Дорога до мами» переносить глядача у сонячний осінній день. Дерева, увінчані золотом, сповіщають, що на вулиці вже жовтень, а відблиски променів шепочуть про залишки літнього тепла – ось воно, «бабине літо». Стежка до біленької хатинки і стиглі червонобокі яблука в кошику… Кожна деталь тут про зв’язок із рідною землею і тими простими дитячими радощами, які відгукуються в нашій пам’яті.
– Я ніби все життя мріяв про оці хати і млини, – зізнається художник. – Тому коли приїхав у Переяслав, радів як дитя. Мої діди-прадіди так жили, я бачив їхній побут, і в мені живе любов до цих традицій. Картина має назву «Дорога до мами», бо коли я побачив цей краєвид у Музеї просто неба, я немов відчув, що повернувся до свого коріння. У бабусі й дідуся на Житомирщині вдома був стіл розміром з усю цю залу. Ми збиралися родиною і під баян та гітару співали, танцювали. Я хотів, щоб люди відчули те сімейне тепло, той затишок, якого ми всі прагнемо в душі.
Одна з картин Романа Миколайовича привернула увагу своєю символічністю та глибинним змістом. Переяславці впізнають на ній футбольне поле біля третьої школи. На перший погляд, сцена буденна: ніч, саморобні ворота на футбольному полі, розмитому після дощу.
– Але ця картина не проста. Я навмисне не пишу анотацій до своїх робіт. Кожна картина має свою історію. Хочу, щоб глядач сам відчув цей діалог зі своїм внутрішнім світом і зрозумів сенс через власне світосприйняття. Бачите, вдалині видніється храм?, – інтригуючи, натякає автор.
Трохи поміркувавши, озвучую художнику свою версію. Сріблясте яблуко місяця під рамою саморобних воріт – символ провідника. Церкви на задньому плані відбивають його м’яке сяйво, створюючи відчуття чогось вічного і сакрального. А самі футбольні ворота – двері до духовності. Людина прагне до духовного зростання, але на цьому шляху її можуть спіткати труднощі. Утім рух на світло не дасть їй загрузнути в багнюці.
– Ось, Ви починаєте мислити і бачити цю історію!, – поблажливо зауважив автор.
Сьогодні, коли Україна переживає складні часи, мистецтво набуває нового значення. Творчість наших художників має незриму силу, відображає незламність українського народу. А полотна Романа Миколайовича направду насичені душевним теплом та людяністю, які не дають впасти духом.
Привітати з відкриттям виставки прийшли друзі, колеги та студенти Романа Миколайовича. Вокалістка Лідія Ющишина подарувала художнику та всім присутнім кілька композицій.
– Для кожного автора відкриття виставки – це хвилювання. Бо, демонструючи свої роботи, художник немов оголює свою душу, свої емоції, своє ставлення до життя. Я дякую кожному, хто сьогодні тут зі мною. Кожен з вас відчує своє, бо всі ми різні й це прекрасно. Художник створює місточки сприйняття між душами людей, щоб, спілкуючись про мистецтво, вони відчули синергію. Хочу, щоб частинку моєї енергії ви забрали з собою, – підсумував митець.
Виставка Романа Мотузка у мистецькому центрі «Арт-Депо» діятиме до 29 жовтня. Вхід вільний. Адреса: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 85.