Сьогодні, 4 грудня, у селі Дем’янці Переяславської громади відкрили меморіальну дошку на честь загиблого Героя Віктора Мусієнка. Встановили її на будівлі школи, в якій навчався захисник, повідомляє Proslav.
У лютому цього року на фасаді Дем’янецької гімназії розмістили викарбуваний на гранітній плиті портрет випускника Олександра Шквари, який віддав життя за майбутнє України.
Минуло десять місяців і поряд встановили пам’ятний знак на честь ще одного мужнього воїна Віктора Мусієнка. Хлопці навчалися в одному класі, товаришували, і разом будуть взірцем героїзму та любові до Батьківщини для майбутніх поколінь.
У стінах Дем’янецької гімназії Віктор Мусієнко навчався два роки – 10 і 11 клас. Захисник був родом з села Мазінки. У мирному житті працював механізатором у місцевому фермерському господарстві. До лав Збройних Сил долучився 27 березня 2024 року. Після завершення нетривалої підготовки в навчальному центрі чоловік вирушив на передову.
– Перед виїздом зателефонував сестрі Світлані, сказав, що їхатимуть Харківською трасою, і попросив привезти всіх її дітей, аби побачитися… Ніби відчував, що ця зустріч стане останньою, – розповіла ведуча церемонії Влада Черненко.
Віктор Мусієнко служив гранатометником І-го стрілецького відділення ІІ-го стрілецького взводу ІІ-ої стрілецької роти. Свій останній бій оборонець прийняв 22 червня 2024 року. Його життя обірвалося в районі села Новоолександрівка Покровського району на Донеччині. Герою назавжди 35 років.
– Той, хто раніше поливав землю потом, тепер окропив її кров’ю. Того, хто не покладаючи рук працював на землі, вона прийняла на вічний спочинок, – промовила ведуча.
Віктор Мусієнко рано осиротів, але його сестра Світлана Володимирівна зробила все, аби йому не бракувало любові, тому він виріс добрим, чуйним і відповідальним. Він не встиг створити власну родину, але просто обожнював дітей та онуків сестри. Саме їй надали право відкрити меморіальну дошку.
Протоієрей отець Сергій відслужив поминальний молебень та освятив меморіальну дошку. Зі скорботним словом до присутніх звернулися очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко, начальник групи документального забезпечення відділу № 1 Бориспільського РТЦК та СП, майор Андрій Загнойко. Спогадами про Героя поділилися староста його рідного села Мазінки Раїса Лещенко, однокласник Іван Рекун, вчителька Світлана Шквара.
– Сьогодні Віктор Мусієнко повернувся до своєї школи назавжди. його очі говорять до нас: «Ні, я не помер. Я живий і тут буду завжди охороняти шкільне життя ваших дітей». А ми будемо його пам’ятати і розповідати про них своїм дітям, щоб ті згодом могли розказати своїм. Так він залишиться живим, – сказала ведуча.
Присутні на церемонії поклали до меморіальної дошки квіти, низько схиливши голови на знак великої шани та вічної пам’яті.
Нагадаємо, Представник 3-ї ОШБ передав Подяку Переяславській громаді за підтримку підрозділу.
